звір не тої ваги вартий
а віра розрізана вчетверо
розірвана ритмами різності
відроджена рамками руж
розпалена скореним розумом
між карою сірою зеленню
квадрати творінь розмальовує
пронизує марево душ
назавтра проникнеться Аресом
червоними-чорними-білими
крильми загрібаючи сходинки
зі скринь роздаватиме сум.
кожному свій Рубікон, може Калка, чи Гранік,
Тигроєвфрат, а чи інше межручніжжя
берег ріки знову не переступлений вранці
на ніч лишається капищем для чорнокнижжя
в Леті чи Соммі сонно полощемо руки
крові краплини пускаючи в плавання вільне
марно на Марні будуєм мости-віадуки
бо на Неві нас чекають розлуки неспинні
набої на Бойні нам пізно уже рахувати
і ранами наскрізь стікатимем в течію Стіксу
до витоків вод Ахерону нам лиш би дістатись
залишивши Ебро позаду, “святої” водиці напитись…
21/07/09
Завантаження ...