віскі
кретини
барселона
з глибин блакитного екрану
черва телевізійних мантр
і таргани таксівки жовто-чорні
шарýдять у завулках довгі вуса фар
блищать футбольні пики хуліганів
дзюрчить вода освячена обісцяних кутів
повій звисають грона понад теплим тротуаром
і сутенери труться коло них немов коти
кишені розтинають ресторанні драми
із тетрапаків цмулять долю п’яних тіні
тренують силу сну пожежники диванні
й неоновий у небі дзиґар місяця невпинний
кретини
віскі
барселона
лоукостовий триденний рай паельї та шафрану
наперсточників сіре павутиння на бульварах
шиплять як змії продавці з гашишостану
маленькі боги вуличок вузьких примари
ганделики-ілюзіони та бари алкогольні храми
роззявили палаючі червоні пащі-ями
танцюють кельнери стаканів ритуальний джаз
і туристична комашня обліплює шинквас
у пиві тоне
й губиться в абсентному тумані
грабіжники на падаль цю повзуть як краби
досвідчені із фахом людоїди-клептомани
і з здобиччю ховаються у норах жваво
сміхом
жовтим
ліхтарі
нахабно заливаються
химери ночі у кублах своїх прокидаються
й ледь чути як з розйобаних радіопіхв
меланхолійне
радіоактивно лине…
барселона
віскі
кретини