Як?
субота, липня 9, 2011В думках добро,
Чи може зло -
Не обереш.
Як буде правильніше?
Коли навколо -
хамелеони.
і в степенях
давно вже
не квадратних -
кілометрових
в гору – грішні.
В думках добро,
Чи може зло -
Не обереш.
Як буде правильніше?
Коли навколо -
хамелеони.
і в степенях
давно вже
не квадратних -
кілометрових
в гору – грішні.
дихав в трапчину
такий маленький маленький
неквапно дихав
зітхав тихенько
сідав в домовину
дерев’яну хатину
колобок кругленький
з старих газет
паперова кулька
з старого паперу
цинкова фарба
літери …вперті
п’яний в дупу
в сраку п’яний
кругленький тепленький
колобок рум’яний
в діда баби
в баби діда
виїбав бабу
в’їбав діда
скільки там діла
й за віконце скок
швиденько швиденько
ходив лісами
шарудів боками
стежками хибними
шляхами дивними
заячими зрячими
ведмежими межами
очима вовчима
закотився вліз
у темненький ліс
а там лисий лис
я діда в’їбав
і бабу їбав
зайця заточив
ведмедя замутив
вовка задрочив
ховайся лисий!
Їй 28 років,
вона неакуратна і незібрана.
Розтерзана зачіска лютим вітром,
почуття неотесані докупи зібгані -
залишені в спокої -
що ті невдахи…
Собі не зізнається – соромно -
допоки млосним сповиті мороком
і цигарковим притрушені попелом
замерзлі дахи.
Зляться перехожі на ожеледиці,
кавової гущі у місті вдосталь,
небо – її невипрана постіль…
Весно, схаменися, бо
ти вже стаєш схожа на осінь!
Помиї у шлунку, в кишках – гидота,
залишки пишних бенкетів у роті.
Забиті мізки чужими адресами,
старими журналами, жовтою пресою.
Легені з попелу й пилу;
серця, що їх не любили.
Усі ми – смітники,
урни-самітники,
непотребу повні,
гармидеру повені.
На смітнику
щось вартісне і цінне -
це випадковість.
Це смітник не змінить.