озВІРівШІ

Як?

субота, липня 9, 2011

В думках добро,

Чи може зло -

Не обереш.

Як буде правильніше?

Коли навколо -

хамелеони.

і в степенях

давно вже

не квадратних -

кілометрових

в гору – грішні.

вівторок, грудня 22, 2009

дихав в трапчину

такий маленький маленький

неквапно дихав

зітхав тихенько

сідав в домовину

дерев’яну хатину

колобок кругленький

з старих газет

паперова кулька

з старого паперу

цинкова фарба

літери …вперті

п’яний в дупу

в сраку п’яний

кругленький тепленький

колобок рум’яний

в діда баби

в баби діда

виїбав бабу

в’їбав діда

скільки там діла

й за віконце скок

швиденько швиденько

ходив лісами

шарудів боками

стежками хибними

шляхами дивними

заячими зрячими

ведмежими межами

очима вовчима

закотився вліз

у темненький ліс

а там лисий лис

я діда в’їбав

і бабу їбав

зайця заточив

ведмедя замутив

вовка задрочив

ховайся лисий!

Небо – невипрана постіль

вівторок, листопада 3, 2009

Їй 28 років,
вона неакуратна і незібрана.
Розтерзана зачіска лютим вітром,
почуття неотесані докупи зібгані -
залишені в спокої -

що ті невдахи…
Собі не зізнається – соромно -
допоки млосним сповиті мороком
і цигарковим притрушені попелом
замерзлі дахи.

Зляться перехожі на ожеледиці,
кавової гущі у місті вдосталь,
небо – її невипрана постіль…

Весно, схаменися, бо
ти вже стаєш схожа на осінь!

Серця на смітнику

понеділок, листопада 2, 2009

Помиї у шлунку, в кишках – гидота,
залишки пишних бенкетів у роті.
Забиті мізки чужими адресами,
старими журналами, жовтою пресою.
Легені з попелу й пилу;
серця, що їх не любили.

Усі ми – смітники,
урни-самітники,
непотребу повні,
гармидеру повені.

На смітнику
щось вартісне і цінне -
це випадковість.
Це смітник не змінить.