Захар Прілєпін у перекладі Григорія Семенчука – “а ще я розстріляв…”
Григорій Семенчук - вівторок, листопада 10, 2009а ще я розстріляв
цінність свого слова
так часто визнаючи
неживі
придумані
мертвонароджені почуття –
розгубив
за що був покараний
самотністю
в черговім крижаному січні
сіллю
пустим горизонтом
снігом
сиплим голосом
самотності
нудьги небритий лісовик
і туги кут зелений
слова ж усі якісь
нікчемні
це нічого
завтра вранці
дівчинка з лінивою посмішкою
гляне на мене в трамваї
я їй не сподобаюсь
але щось її зацікавить
перед виходом з трамваю
вона обернеться ще раз і ми зустрінемось поглядами
на вулиці
нагнавши її
я скажу:
«У домі моєму багато нудних книг
ще в мене є наручники
і кілька грошей на пляшку пива
я поет і до того ж вмію
грати на гітарі Вертинського
(«Ваші пальці пахнуть ладаном»)
я можу зіграти тобі про пальці»
