Любов така – лише між нами

грудня 30, 2011 - Тарас Кривецький

Любов така – лише між нами,
Очей твоїх бездонна синь
Лякає розум мій думками,
Що маю все, про що просив.

Є цілий світ в твоїх обіймах,
Один лиш дотик аж до зір
Підносить серце неспокійне,
Нема земних любові мір!

Як ти в руках моїх, шалунка, –
Повітря згущується вмить,
Смертельно хочу поцілунку
І лиш тебе!.. Любить! Любить!!

Тобі віддати ніжність свою,
Тебе любити повсякчас!
Чи справді я Христовий воїн?
Чи красні фарби у гріха?

KrokBooks.com

грудня 29, 2011 - Юрій Завадський

krokbooks.com_xmas

Така, як ти

грудня 27, 2011 - Тарас Кривецький

Така, як ти

Така, як ти живе у моїм серці,
Така, як ти довірлива, проста,
Така, як ти з ізюминкою, з перцем,
До твого серця я кладу моста.

В такій, як ти живе чудова мама,
В таку, як ти закохуються всі,
Таку, як ти я пестив би словами,
Я поклоняюся твоїй красі.

Краса у відблиску душі твоєї,
Слова – найбільше, що у мене є.
Цілую руки, губи, ноги, шию,
Мені твій погляд сили додає.

Люблю тебе і вчу тебе ретельно,
Боюся закохатися смертельно.

Вечірній дощ

грудня 27, 2011 - free_maverick

Крок за кроком
крапля за краплею
Ти умиваєшся природним соком
рясним дощовим потоком

У навушниках улюблений рок
Під ногою мокрий листок
В кишені грошенят чуток
Зіжмаканий автобусний квиток

На дорогу світять ліхтарі
та вивіски в барі
а ти йдеш далі по тротуарі
наче купаєшся в ніагарі

Нарешті завертаєш за куток
Домофонний дзвінок
довгий гудок
приємний голосок
до зустрічі один лиш крок…

***

грудня 26, 2011 - Владомир Мелех

Шкодувати пізно за любов’ю

Коли зрада знищила її.

Коли серце притупилось жовчю

Й ночі стали довшими за дні.

І вертати вже назад не треба,

Те що було в спомин відійшло.

Завтра знову світлим буде небо,

Сонце лиш на мить одну зайшло.

Ти забудеш все  і будеш рада.

Юність понесе вперед  життя.

Я у гордості знайду розраду,

І розчавлю нею каяття!

Жертва для коханої

грудня 25, 2011 - Василь Колісник

не тепло.
Вийшов на вулицю покурити
а там як на диво сніг
вирішив гірку ногам підкорити

і з їхав сракою
по

ній
білий все сипав і сипав

із неба з покрівель сусідніх домів

у мене у грудях літали метелики

як стада дурних

кабанів

сніг був на стільки чистий і білий
як кокаїн і в гарячці Я
та я не втримався щоб не на стяти
на ньому
твоє
імя

а потім ще довго і весело

блукав я ще від кімнати і до кімнати

і тут

о диво

о лишенько

я прізвище твоє забув ще насрати

Христині

Причина всіх моїх нещасть

грудня 23, 2011 - kotys

Чути дзвінок телефону.

- Ало,

- Валентин Петрович?

- Так

- Це я, Іван. Ви знаєте, нічого не допомагає!

- Який Іван?

- Іван, якого кинула Ірина, пам’ятаєте?

- Ні, щось не пригадую….

- Уявляєте, вона заявила, що я набрид їй зі своїм куривом! Димлю, як паровоз, і від мене смердить за верству! Що вона не хоче прочадіти в диму, їй гидко мене цілувати і вкінець, вона не хоче народжувати дітей з патологічними вадами!!!! Коза!

- Так і сказала?

- Хоча донедавна цілувала і все було нормально! Ви думаєте у неї з’явився інший?

- Ну, … Важко сказати….

- Скажіть, що мені робити? Останнім часом я так нервую, аж руки почали тремтіти (кашляє)

- Знаєте, я …

- А вчора мене звільнили з роботи. Власник сказав, що я більше часу трачу на перекур ніж працюю! Уявляєте, яка свинота, не мав більше до чого причепитися! Тут криза на дворі, а я без роботи.

- Та криза і мені вже в горлі сидить.

- Уявіть пішов сигарети купляти, жах просто, хоч бери самокурки крути! Ви й не уявляєте, як то нині все в ціні зросло!( знов заходиться сухим кашлем)

- У вас такий важкий кашель, може б якось….

- Ааа, то вже давно, то від туберкульозу. В мене батько від того вмер.

- І теж курив?

- Як чорт порохами! Мій старий викурював по дві пачки в день! Але я скоро його рекорд поб’ю!

- Може не варто?

- Ви, як моя мама.

- Та ні, я просто подумав…

- Ви не думайте, то не від того, що я курю, то спадкове. Отак то нам в житті нічого не складається, що батько мій, що я …

- Ви не розчаровуйтесь, все владнається і дівчата будуть і робота.

- Та будуть, але не така. Ви минулого разу правду сказали, у мене від того всього страшна депресія.

- А ви спробуйте….

- Та ж кажу не виходить!

- Що не виходить?

- Ви казали спортом зайнятися. Не можу. У мене задишка. Бігти не можу, вимучуюсь, як би ото мною поле орали. А ще той кашель душить. Я в басейн ходив, але після нього почуваюся, як та риба, котру викинули на берег. Руки за папіросою тягнуться, вибачте, я закурю ..(чиркає запальничкою. Пауза, кашляє)

- Ну, як легше стало?(співчутливо)

- Та якось воно тільки частково, а потім ніби і гірше стає. Серце вискакує з грудей і шлунок часом хапає. Ото певне не поїм нормально, а курити хочеться…

- Видно ті папіроси таки шкодять…

- А я знаю? Та певне і шкодять, тільки як їх кинути, тут стажу куріння вже ген років назбиралося.

- Я вам адресу однієї лікарні дам.

- А я хіба не в лікарню дзвоню? Ви хіба не дохтор?

- Нажаль ні, я намагався вам сказати, що ви помилилися номером.

- Тьфу ти! (Кинув трубку, гудки)

Дівчина: – Коханий, хто то дзвонив?

­ Помилилися номером.

­ - Але ж ти так довго розмовляв!

­ – Оксанко, у того чоловіка така історія, що нехотячи пошкодуєш. Він втратив дівчину, роботу, здоров`я, спокій, волю, а все через ті гидкі сигарети (жбурляє пачку)

­ - Ого! Не вірю своїм очам! Ти викинув цілу пачку папірос? І що той чоловік тобі розказав?

­ - Та нічого такого, чого б я сам не знав.

­ - Ти такий замислений, Щось трапилось?

­ - Знаєш, від сьогодні, з цієї хвилі, я більше не куритиму.

­ - Ти мені це вже сотню раз обіцяв!

­ - Ні, цього разу я обіцяю кинути курити самому собі!

Рідні мої, це варто прочитати і.. шось сотворити у відповідь!

грудня 15, 2011 - Сашко Бугаєнко

В рамках програми і³ надаватимуться гранти на здійснення творчих проектів інституціям та індивідуальним авторам, і це останнє є помітною інновацією в сфері української культури. Досі українські фахівці культури практично не мали можливості отримувати індивідуальні гранти, котрі надаються конкретній особі, а не організації. Гранти ж індивідуальним фахівцям значно полегшують процес отримання фінансування на проект незалежними авторами, оскільки дозволяють надавати гранти навіть тим митцям, котрі не належать до тих чи інших організацій, а працюють самостійно. Крім цього, в рамках і³ надаватимуться гранти авторам на професійні подорожі закордон (наприклад, на фестивалі, літературні читання, виставки тощо). детальніше за посиланням: http://i3grants.org/uk/orders#readmorelink приклади проектів (які перемогли) http://i3grants.org/uk/projects Юрку, основна частина моєї надії на Тебе (якшо в надії (чи Надії) може бути частина)))))

Ю.

грудня 14, 2011 - Роман Воробйов

Я бачу вогник твій на тій

горі. Неначе уві сні

бродив туди.

Кругом пісок

проблем буденних

і турбот,

все ближчі ці – твої вогні,

все глибші ці – мої сліди.

Я досі йду.

Серед зірок

шукав тугий пасок

зі снів,

щоб легше йти було. Але

вогонь засліплював мене.

Випалював усе.

І я б

до цього звик,

та ось він зник.

Я ж навіть не зустрів

тебе!

Лише застав там купу злив.

Ніщо мене вже не веде.

Я змок.

Пройшов тут дощ і грім

твоїх думок

та почуттів…

Вже після цього зрозумів.

Що в мене був один замок,

а в тебе

двадцять сім

замків.

грудня 13, 2011 - Юрій Матевощук

Лілі

вкотре стримають порив віконні рами

і мелодії зіграють якось повільніше

як же ти потрібна мені тут, кохана…

і ніхто із інших.

розбивають грань, де самота мембранна

кам’яні споруди знову возведе -

нема більш за щастя, аніж тут, кохана…

бачити тебе.

ці сніги впадуть, і потім знов розтануть,

і симфонію зими нам вітер ще озвучить,

ми підем з тобою в цю красу, кохана…

назавжди щасливі й нерозлучні.

29.11.11