Літературна студія 87

Птах повітря поріже поглинуте,

Старість сиві стежки прокладе у пітьмі,

Я боюся колись не прокинутись

У холодній самотності стін.

Топчу вулиці сліз черевиками,

Цю безмежну й гнилу резервацію,

Там де совість давно ми заникали,

Зливши потай у кана-лізацію.

У будинку ввімкнулася лампочка,

Через світло бліде не запросять зайти –

В кожні двері по клямці. Тут замкнено,

І в під’їзді насцяли коти.

Під дахами видніється проріз,

Скільки ж буде триматися шиферна суть?

Її мрія – небесна п’янка неозорість

В час, коли цей будинок ущент рознесуть.

Березневе проміння не квапиться

Прогорнути світанком в труні.

Пам’ятаєш, коли ми продалися,

На губах наших була ваніль?..

27.01.11

вфіс

івсівс

івсівс

івсів

сівівс

івсівсві

івсівсів

івсісіввс

івсівсівсвіс

івсісвісвсівсвісвс

івсівсвісвісвісіссііс

в програмі свята:

вілсики від уцениці 2Ю класу Мальвіни Пелетлах та Петі Петлика

а сце… а сце… холоводи і конкулси з естафетами!!!!

=)_

* * *

я хочу дивитись як ти засинаєш…

я хочу дивитись як ти засинаєш на верхній полиці….

я хочу дивитись і бачити як тобі сняться бублики

і як ти їх поїдаєш…на верхній полиці:)

• А ти ще мрієш про нірвану,
  живеш,вмираючи  у собі..
  і ждеш її,таку жадану
  вбивавши будні у жалобі!..

Стискає серце у лещатах,

від втрати близьких і незамінних!

Знов помиляєшся в дівчатах…

На перший погляд ще наївних…

• Стираєш мрії об реальність…
• Ведеш постійно монологи.
• Життя утратило  строкатість
• Змінити щось не маєш змоги..

Рятує лиш олігофренія,

що розфарбовує буденність.

а подруга- шизофренія

дарує приступи – за чемність..

• Ось так живеш – у божевільні.
• яку ще хтось суспільством називає..
• Брехня і зрада тут стабільні..
• Хто слабший -того і зламає..

А ти ще мрієш про нірвану…

Живеш,вмираючи душею..

І ждеш її, іще  кохану..

Яку так хочеш звать – своєю….

І тільки подумки з тобою

я щасливий

в думках до тебе лину серцем

і розкриваю крила

мов гордий сильний птах

Любов – велика сила…

слова ці у віках.

(Маріанні)

вириваючись з клітки неодмінно

зламаєш крила…

чи варта твоя воля

такої монети?

в тобі окрилена душа …

й безкриле тіло.

Стеля падає на нас уперто,

не залишаючи ніяких шансів- вижити!

В серцях людських давно все мертво…

Свою ж любов хочу залишити…

І не питай,для чого мені клопоти
з любов’ю невзаємною, розбитою…

я вже вмирала раз від пустоти..

її обіймами цілком сповитою…

кричалашаленілагинула..

не мала сили більше кликати..

нарешті пустота мене покинула..

і зараз знову хочу дихати…

(для тебе….)….

Наприкінці березня цього року побачить світ новий літературно-мистецький журнал «ПЛИТА», заснований студентами Острозької академії.  

Видання є спробою Юхима Дишканта, Євгена Лущикова та Віктора Іщенка створити в Острозі  культурну когорту талановитих людей.

Критичні тексти, а також публікації про мистецтво друкуватимуться згідно Харківського правопису, зазначають засновники.

У першому номері буде вміщено переклади прозових та поетичних творів шведських та австралійських авторів, а також тексти про кіно та живопис. Родзинкою номера є інтерв’ю із Олегом Солов’єм.

Більше про ініціативу студентів Острозької академії, а також як отримати перший номер журналу «ПЛИТА» можна дізнатися тут: http://plytamagazine.blogspot.com/

УНІАН