Літературна студія 87

Я стала ним залежна, наче кружка свіжою кавою..
Щось в мені переламала твоя усмішка і дзвінки посеред ночі…
” Для нас межа -лише небо”, скажеш ти, коли я милуватимусь нашою стелею…
вона розчиняється, якщо ти дихаєш поруч..
Ми забуваємо про світ.Свічка із запахом кориці дарує світло і наші тіні на голих стінах..
Ти соромився поцілувати мене вперше, я ж тремчу, коли читаю рядки з твоїх очей.
Нас пов’язано печаллю, заплутано в спогади, запаковано у коробку із спокою.
Ти тікаєш до мене о 2:30, бо лише зі мною ти переживаєш короткотривалу амнезію від соціуму…
Ми прощаємось о першій ночі, і до четвертої ранку думаємо один про одного..
Ми ніколи не говоримо про щось, але й ні про що говорити не вміємо..
Поцілуй вкотре край моєї усмішки, і я проісную ще один день.

Мій наркотик….

Сон

Вода
Падає дощ,прозорий ніжний теплий!Він стоїть на вулиці перед будинком 63б і дощ омиває його чорне волосся!Стоїть як манекен у магазині неначе він не живий неначе нема у нього серця справді воно відсутнє,світ до цього долучився а головну роль зіграла вона,та яку він безмежно любив.
Падає сніг.Він стоїть біля тих самих воріт,немає нічого нікого,навіть імені,сам один відмовився від всього від світу від тих які дарували кілька хвилин блаженства,для чого?для того щоб постояти під її воротами,востаннє подивитись на її прекрасне лице,на своє серце яке вона стискає в руках!він усе відчуває…одна мить і він розуміє що це сон…

///

В понеділок о четвертій у 87!

В четвер…

буде… шо поговорити).

Дорогі, любі, шановні реціпієнти(ото мать його за ногу, слово…), (тут де-хто-ми подумали і, карьочє), радий повідомити всіх учасників ЛС( а не лсд) і усіх зацікавлених і не дуже, що у вівторок (або не у вівторок) 26(двуджєстего шустего жовтого з осені) у аудиторії 76(або не 76) відбудуться відкриті читання ЛС 87(не присвячені марафону “час читати” і т. д.) у (вжевикористовуваному) “стилі 87″(світлиця, минулий рік) - тобто, (о, Василю Колісник зебест,…. вибачєй) народ, скидайте на це мило(chygajster@gmail.com) по 2(тире без крапочки)-3 роботИ(а не рОботи, тобто вірші), а там буде всьо чотко.

Хто шо не зрозумів, я не винуватий)

п.с.: в четвер о четвертій!!!

п.п.с.: Романович, а може ви зразу в Верховну Раду? Я і агідки безплатно пороздаю.)

сьогодні день, в якому я німа

лиш десь далеко прокричить сурма

уже злетілись круки, збіглись пси,

а я розтанула в повітрі… і нема!

старезні сосни – їжаки в голках

гойдають кронами, по вуха у вітрах

якщо й був страх – його розвіяв ліс

я бачу – янголи поснули на гілках…

Пропоную pdf.-версію студентського літературного альманаху “Сві-й-танок” відділу літературної творчості Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Цей ще не друкований альманах надав нам у рамках співпраці проф. Анатолій Ткаченко, відомий учений і педагог, який працює з молодими письменниками.

Отож, версія для завантаження важить 1,8 мб: http://87.te.ua/pdf/svi-j-tanok-5.pdf