Поезія

Василь Махно у барі Коза 20 вересня 2011 року

п`ятниця, серпня 26, 2011

Василь Махно у барі Коза 20 вересня 2011 року

20 вересня о 18:00
бар Коза, Тернопіль, Шевченка, 23

Василь Махно

Один з провідних сучасних українських письменників, який народився на Тернопільщині. Поет провів у Тернополі студентські роки, створив сім’ю. Зараз мешкає в Нью Йорку, проте часто відвідує Тернопіль з очікуванням чогось особливого, надзвичайно близького. Цього року Василь Махно є учасником Шостого міжнародного літературного фестивалю під час Форуму видавців у Львові (14-18 вересня 2011 року).

Організатори зустрічі: Мистецьке об’єднання “Коза” (koza.te.ua), видавництво “Крок” (krokbooks.com).
Інформаційні партнери: Галичина Інфо (ghalychyna.info), інтернет-газета “Про все” (provse.te.ua), Ух-радіо (uhradio.fm), Анонс.te.ua (anons.te.ua)

Біографічна довідка: Василь Махно (1964) – поет, есеїст, перекладач. Видав шість поетичних збірок, найголовніші з яких: “Книга пагорбів та годин” (1996), “Лютневі елегії та інші вірші” (1998), “Плавник риби” (2002), “38 віршів про Нью-Йорк і дещо інше” (2004), “Cornelia Street Café: нові та вибрані вірші» (2007), книжки перекладів польських поетів Збіґнєва Герберта “Струна світла” (1996) та Януша Шубера «Спійманий у сіть» (2007), поетичну антологію “Дев’ятдесятники” (1998), літературознавче дослідження “Художній світ Богдана Ігоря Антонича” (1999). Перекладає сучасну польську, американську, сербську поезію. Вірші та есе Василя Махна перекладено сімнадцятьма мовами, зокрема польською, англійською, сербською, німецькою, іспанською, російською, румунською, словенською та іншими мовами. Окремими виданнями виходили вибрані вірші у Польщі ” Wedrowcy” (2003), “34 wiersze o Nowym Jorku i nie tylko” (2005), “Nitka” (2011), Румунії “Fiecare obiect îşi are locul său” (2009); США „Thread and Other Selected New York Poems” (2009). У 2011 році у київському видавництві «Критика» виходять: нова книжка віршів «Зимові листи» та еcеїв «Котилася торба». Належить до Асоціяції українських письменників та Академії американських поетів (Academy of American Poets) (США).

Тілоспрямованість

четвер, липня 28, 2011

Б.-І. Антоничу і Дж. Гендріксу

Нема про що шкодувати
Відносини штука відносна
Чи встигнеш ти побувати сьогодні
В усіх он-лайнах
Не думай
Коли спиш то наслинюєш подушку
Як поштову марку
Може навіть зліпиш колись
Досконалу людину
З кількох
Але коли вже прилаштуєшся
У довгій лікарняній черзі
Раптом дозволиш собі
Цю слабкість
Визнаєш всі хвороби
Навіть ті неіснуючі
Поставиш на свому чолі
Невидимий хрестик
Носитимеш жалобу
По самому собі
Як всі ті
Що йдуть від нас в
Двадцять сім

200

субота, липня 23, 2011

На твоєму місці я б не сидів на місці,
Я не став би містом, в ньому кажуть – тісно,
Можеш бути тістом, можеш бути кріслом,
На твоєму місці – я би бахнув двісті!

Як?

субота, липня 9, 2011

В думках добро,

Чи може зло -

Не обереш.

Як буде правильніше?

Коли навколо -

хамелеони.

і в степенях

давно вже

не квадратних -

кілометрових

в гору – грішні.

Реставратор

субота, липня 9, 2011

Ніжним ніжним поглядом,
ледь не до щедрого блиску.
Проводиш трепетним дотиком,
аж до появи,
ледь чутного свисту.
лінію маленького щастя.
Що приносить не земне задоволення.
З гордістю і у екстазі,
тішишся ще одним, майже новим..
Зеленим бамбетлем!

«Drop the acid»

середа, червня 29, 2011

For Albert Hofmann

От і у мого глузду змінився дизайн…

Про це прокричали місцеві новини

І лишень різнокольорові «марки» з моїх кишень

Хитро посміхались своїми дивакуватими малюночками

Бо тільки вони знали, що це тимчасово

Акаунт  придбаний на 12 годин!

Далеко від тебе

неділя, червня 19, 2011

Так далеко від тебе я вперше
Зараз не рухай паралельного світу
Я їду вчувається запах малин
Вбиваються деякі види метеликів
Дивись радіатор
У мене декілька варених овочів
Їм замість яблук тримаю в долонях глибоко
Що носиш ти в глибині свого ока?
З того боку дзвонить хтось з тих
З якими треба балакати ґречно
А дихати правильно
Деякі ріки хотілося б зловити за руку
Людей не треба вигадувати
Побався з собою шукай
Антонім синоніма
Омонім топоніма
Розлий щось на себе розізлись
Запусти механізм зворотного відліку

Вельми шельми із велетенськими клеймами
Вилами вимішують вермішель
Вагітні вагіни вагаються
Вагонетки встигають за вирієм
Вогні вигинаються

Загадковість
Це вигадка
На дні пляшки лиш дно
Одночасно увімкнені дві сторони касети
В кишеньці для презервативів м’ятна цукерка
Як не крути
Спляча брунетка на пледі стає надбанням поета

РУКИ

середа, червня 15, 2011

Тремтяча рука долі – золота ручка

Якою зручно загрібати жар.

І коли ручні тваринки дають на лапу,

То ніби кругова порука з легкої руки

І вже не усвідомлюєш, чи то було рукоприкладство

Або рукоблудство, бо руки так і сверблять

Дати волю рукам

Та заручникам ручного гальма чи то кулемета.

Волохата рука миє у рукомийнику караючу руку спустивши рукава

Коли нема змоги покластися на гарячу руку.

Чи попросити її руки,

Нашвидкуруч, і набитою рукою

Спіймати за руку сон що лізе в руку.

Коли все валиться з рук варто взяти ноги в руки

А краще голову в руки і то з перших рук

Аби не накласти руки через рукоположення і не простягнути руку

Поки ще не пустили по руках.

Ми пили так, аж розчинялись пломби

субота, червня 11, 2011

ми пили так, аж розчинялись пломби,
трофеї наші губилися в похміллі,
вели розмови під бурбон про бомби,
панянкам купували пляцки і мартіні

стелили піджаки на камені й на трави,
читали Гамлета у горах на привалах,
щось дудлили у лоджіях театру
та призначали своїх генералів

нам було мало ночі, нас не долала втома,
в очах дівчат ми бачили оргазми й море,
в покинутих містах ми відчували коми,
крізь шкло побитих окулярів видно зорі.

Текст-Тест на Присутність Очей

понеділок, травня 30, 2011

коли закінчуються антидепресанти
о четвертій нуль п’ять ранку
хороші герої вилазять на дах
їхнє небо погідніше
а очі прозоріші
на відміну від поганих героїв
бо хтось так собі вигадав
бо це комусь вигідно

тому я завше водився
з поганими хлопцями
шурупаєш що шлях темряви
не такий вже й нікчемний
хтось цим має займатися
стояти за рогом
бити брудні вітрини
трощити старі речі
заперечувати хепі-енди
досипати перцю у каву
витягувати за комір із зони комфорту
доводити тлінність предметів
не полишати янголів безробітними
тому я завше водився
з поганими хлопцями

ти кажеш любов
любов нічого не каже
неначе нас зненацька пограбували
залишивши на узбіччі
з вирваним серцем
і в нас не залишилось пам’яті
жодних емоцій жодних
і рівно опівночі
оживає звалище зі старими автобусами
листя шарудить інтенсивніше яскравіше
сидіння напружують свої легені і пружини вистрілюють
в стелю
не дивися сьогодні у стелю в аніякому разі
той фільм що раптом ввімкнеться тобі висмокче очі
і назовсім залізе під шкіру
відтоді ти ніколи не зможеш ані заснути ані прокинутись
ходитимеш з чимось квадратним замість голови
і тебе покажуть в новинах для застрашування дітлахів
короткий сюжет який легко запам’ятовується
поганий чоловік зобов’язаний казати погану правду
і мовчати у слухавку о четвертій нуль п’ять ранку

щоправда
це я був випадково насипав тобі кольорового льоду у ванну
сьогодні твоя черга мені пробачити
передостанній раз
як завжди
тобі ж стане легше

а тепер подивися на ліве плече
це є araneus diadematus
себто павук-хрестовик
моргни йому
він зник