Добро перемагає зло
Сильніший слабшого бере за горло
І білого вже більше
Аніж чорного
Краса прекрасніша потвор
Десь людяність бере верхи над хамством
Покірність над зухвальством
У нас народ перемагає владу
І правда теж перемагає!
Правду…
Звичайною мовою, жонґлюючи щоденністю,
Переповідатимемо один одного,
Повторюючи одні й ті ж істини,
Звичайнлю мовою, жонґлюючи щоденністю.
Проминаючи, вчителі та наставники
Чи раптом не стануть нами?
Звичайною мовою, жонґлюючи щоденністю,
Переповідатимемо один одного.
збудувати у серці храм
надійно укріпити серцевий м’яз
і берегти
неначе зіницю ока
міокард
щедро зрошувати цілющою водою
вічний цемент
на волокнах-цеглинах
в аорті не забудьте возвести дзвіницю
а десь недалечко
від навколосерцевої сумки
вставити нові дубові двері
на перехресті передсердь поставте тетрапод
щоб кожен раз
ваша кров
заходячи у храм
хрестилась
і несла живицю по усіх маленьких церквах вашого тіла
фантазія хай намалює вам іконостас
на півмісяцевих і стулкових клапанах
а уява витворить надійні царські ворота
вівтар жертовний схований за ними
у шлуночках вашого серця
прикрасьте церкву зверху золотоверхим куполом
і не пускайте сюди суєти
нехай вона чистилиться у навколосерцевій сумці
серцевого храму
сердечного храму
День радісний, день безхмарний,
День несподіваних смертей.
День без неба, день усвідомленої смерті.
Двері, що відчиняються, що загрожують,
Що протяжні, кроки.
Газ, що отруює, викликає сміх, весняний.
А ти? Леткий, когерентний,
Описаний, – цього світу, краєвиди,
Населення; відтоді, – ніби я, ти.
КРИК
юрій завадський/юрий завадский
олег карпенко/олег карпенко
Редактор: Богдан Боденчук
Мова — російська.
© Юрій Завадський, 2009
© Олег Карпенко, 2009
мала поглянь
це ж я і ти
і два коти
один як я
один як ти
Сонцем ховаєшся за стовпи будинків
Чуєш розбиваються дороги
Паломниками небесними
Один за одним в чергу стають
І по дротах тролейбусних повертаються –
В колиску.
Не пам’ятають…
Не сплять…
Думають…
Плачуть…
Відмовляються думати.
Вийди до них промінням совїм і мовчи
Мовчи до поки не перетворяться вони
Із сліпих в чуючих
Із тиранів у дорогу…
Із сорому у траву…
Із роси у небо…
Вії моєї країни захаращені.
Рутина осяжних відчутно градацій
Із вставкою перед суміжністю «де»,
Тісна двохкімнатна Карпенка 13
Із розуму скоро незрячо зведе.
140 на картці і 20 в кишені –
Усе, що потрібно на спомин додому,
Можливо, гріхи хтось замолить за мене,
Коли не вернусь до своїх на Покрову.
Натомість сухий і занедбаний стиль,
В нірвані де я і ніде ти,
Залежність чужих мікрорадіохвиль
Малює забуті у пам’ять портрети.
Сорочку прасую, тримаючи праску
Із думкую про неосмислене завтра
Сходити по грані феєрій-фіаско,
Без знаків питання – не треба, не варто.
В суміжності тих імпульсивних «але»
Моє інтермецо у проміжку арій
Сьогодні велике, а завтра мале
Дорівнює: квіти – гербарій.
цього життя я поведу тебе в кіно
кіно про нас де гратиме спека
і там ми знову закохаємось
так яскраво так сильно так на вічно
що нам стане тепло
тепло від нашого ж кохання
цього життя я поведу тебе в кіно
кіно про нас де гратимемо ми
і там ми знову закохаємось
я в тебе ти в мене і так на вічно
що нам стане ніяково
думаю воно буде схоже на нас
таке як ти… таке як я… таке як є…
Я – українець, і
Мене це влаштовує,
Більше того, мені це подобається.
Я – безробітній,
Зареєстрований в центрі зайнятості,
отримую соціальну допомогу
Шістдесят п’ять гривень за добу байдикування,
Останні два тижні живу з батьками.
Мені двадцять два,
Майже весь свій час і всі гроші я витрачаю на
Алкоголь, жінок, книги, автостоп,
Щоправда ані перше, ані друге
Не приносить мені задоволення.
Від алкоголю болить шлунок і серце,
Від жінок тисне у скронях,
Погано сплю,
Книги читаю в проміжках
Між сном і всіма іншими справами.
П’ю з росіянами і поляками,
Котрих влаштовує їх національність,
Та українцями, які все частіше зриваються
І говорять про візи, Європу, еміграцію…
Наостанок, майже пошепки і ніжно, про любов.
Я – українець.
Мене це влаштовує.
Більше того, мені це подобається!
p.s.
”
“Я – українець.
Мене це влаштовує.
Більше того, мені це подобається!” - нахабно поцуплено у Юрія Макарова (надихнуло йоптіть)
Завантаження ...