Літературна студія 87

Ернст Яндль
(Австрія, 1925-2000)

Адаптація українською мовою Юрія Завадського

*
ііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі
—
сусс
б
б
кх———————х
оммммммммм
г————————г
ііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі
—
сусс
явв
явввв
явввввв
явввввввв
пннннннннннннннннннннн
паннннннннннннн
ііііііііііііііііііі
ііііііііііііііі
ііііііі
—
сусс

*

Ода Н

лепн
непл
лепн
непл
лепн
непл
о лепн
о непл
нннннннн
лопн
паа
лопн
паа
о непл
о лепн
пллллллл
лепн
пллллллл
лепн
пллллллл
непл
лепн
пллллллл
лопн
паа
ноо
паа
ноо
папаа
ноо
ноноо
нонононоо
паа
пл
паа
пл
пл пл
ононн
онононн
ононононн
лепн
еоооо
лепн
еоооо
непл
анананн
непл
ананананн
еоооо
еоооо
лепн
еоооо
лепн
лепн
еоооо
еоооо
еооооооо
ннннннннннннн
пллллллллллл
пл
на
нааааааа
наааааааааааа
наааааааааааа
наааааааааааа
поолеон
поолеон
полеееон
поолеон
полеееон
наааааааааааа
поолеон
полеееон
наааааааааааа
полеееон
полеееон
наааааааааааа
поолеон
полеоооон
поолеон
полеоооон
наааааааааааа
нанаа
нанаа
нананаа
нанананаа
наааааааааааа
полеоооон
наааааааааааа
поолеон
поолеон
полеееон
полеееон
полеееон
полеоооон
полеоооон
ооооон
ооооон
ооооон
ллллллллллллллллллллллллллллллл

Хепі енд

Після того, як вони (по)кохали(ся),

вона натягнула покривало аж на очі,

поки він застібав сорочку:

це не сором своїх тіл – вони

охоче їх показували – але квола

поведінка вибачення.

Пізніше, однак, їх звів

несмак до таких «історій без крапки»,

вони погодилися знову зустрітися; як наслідок –

хихотіли, пригадували, тримались за руки,

так наче те, що їм вдалося – було коханням,

а не щасливішим результатом – дружбою.

а ще я розстріляв
цінність свого слова
так часто визнаючи
неживі
придумані
мертвонароджені почуття –
розгубив

за що був покараний
самотністю
в черговім крижаному січні

сіллю
пустим горизонтом
снігом
сиплим голосом
самотності

нудьги небритий лісовик
і туги кут зелений
слова ж усі якісь
нікчемні

це нічого

завтра вранці
дівчинка з лінивою посмішкою
гляне на мене в трамваї
я їй не сподобаюсь
але щось її зацікавить
перед виходом з трамваю
вона обернеться ще раз і ми зустрінемось поглядами

на вулиці
нагнавши її
я скажу:
«У домі моєму багато нудних книг
ще в мене є наручники
і кілька грошей на пляшку пива
я поет і до того ж вмію
грати на гітарі Вертинського
(«Ваші пальці пахнуть ладаном»)
я можу зіграти тобі про пальці»

Дим цигарок, повітря сперте.

Кімната –

розділ в крученихівськім пеклі.

Згадай –

за цим-от вікном

уперше

руки твої, півпритомний, пестив.

(продовження…)

Пйотр Мацєжинський

Переклад з польської Юрія Завадського, 2009

* * *

ніколи не забуду того як ми кохалися
коли ти раптом сказала
“тільки роби так щоби не було дітей”

занадто тебе люблю
щоб твій чоловік міг читати цього вірша
спокійно

може я повинен найняти охоронця
для ліричного героя
але якби я збрехав у вірші що ми не кохалися

по кілька разів потім засинали від утоми
пробуджувалися і знову кохалися так що вранці коли задзвонив домофон
я навіть не міг одягти трусів

або що не любив кохатися з тобою
навіть у присутності Ерика який лише вдавав що спить
Бог мені б цього не пробачив

(продовження…)

Тадеуш Ружевич

(Переклад Юрія Завадського, 2009)

Можна

Пам’ятаю що давніше
поети писали “поезії”
можна ще писати вірші
протягом багатьох-багатьох років
можна також робити
багато інших речей

(продовження…)