Вдихати з тобою кокс
svitlanka - субота, березня 3, 2012HAVING A COKE WITH YOU
is even more fun than going to San Sebastian, Irún, Hendaye, Biarritz, Bayonne
or being sick to my stomach on the Travesera de Gracia in Barcelona
partly because in your orange shirt you look like a better happier St. Sebastian
partly because of my love for you, partly because of your love for yoghurt
partly because of the fluorescent orange tulips around the birches
partly because of the secrecy our smiles take on before people and statuary
it is hard to believe when I’m with you that there can be anything as still
as solemn as unpleasantly definitive as statuary when right in front of it
in the warm New York4 o’clock light we are drifting back and forth
between each other like a tree breathing through its spectacles
and the portrait show seems to have no faces in it at all, just paint
you suddenly wonder why in the world anyone ever did them
I look at you and I would rather look at you than all the portraits in the world
except possibly for the Polish Rider occasionally and anyway it’s in the Frick
which thank heavens you haven’t gone to yet so we can go together the first time
and the fact that you move so beautifully more or less takes care of Futurism
just as at home I never think of the Nude Descending a Staircase or
at a rehearsal a single drawing of Leonardo or Michelangelo that used to wow me
and what good does all the research of the Impressionists do them
when they never got the right person to stand near the tree when the sun sank
or for that matter Marino Marini when he didn’t pick the rider as carefully
as the horse
it seems they were all cheated of some marvelous experience
which is not going to go wasted on me which is why I am telling you about it
—Frank O’Hara
Вдихати з тобою кокс
набагато веселіше, ніж їхати в Сан-Себастьян, Ірун, Андай, Біарріц, Байонн
або захлинатися блювотинням на Tравесера де Грасія в Барселоні
частково тому що в своїй помаранчевій сорочці ти виглядаєш щасливіше Святого Себастьяна
частково через мою любов до тебе, почасти через твою любов до йогурту
частково через флуоресцентні помаранчеві тюльпани навколо беріз
частково через наші таємничі усмішки «вдягнуті» на себе перед людьми і скульптурами
У це важко повірити але коли я з тобою може бути все що завгодно як раніше
як урочисте як остаточно неприємне як скульптура навпроти
в теплому світлі Нью-Йорку о 4:00 ранку ми дрейфуємо взад і вперед
один за одним як дерево дихаюче через окуляри
а портрети здається не мають жодного обличчя, просто фарба
ти раптом здивуєшся навіщо в світі хтось робив їх взагалі
Я дивлюся на тебе і я б вважав за краще дивитися на тебе, ніж на всі портрети в світі
окрім, можливо, Польського вершника іноді і в будь-якому випадку ще Фріка
на якого дякувати Богу Ви не пішли ще тож ми можемо піти разом вперше
і те що ти так красиво рухаєшся більше чи менше піклуючись про футуризм
так само, як у себе вдома я ніколи не думаю про Голого, що спускається сходами чи на репетиції один малюнок Леонардо або Мікеланджело, використаний для того щоб здивувати мене
і що хорошого в усіх дослідженнях про імпресіоністів
коли вони ніколи не обирали правильну людину стояти поруч з деревом коли сонце зайшло
або якщо вже на те пішло Маріно Маріні, коли він не вибрав вершника так само ретельно як коня
здається, що всі вони обмануті якимось дивовижним враженням
яким не збираються ділитися зі мною, саме тому я розповідаю тобі про це
