Літературна студія 87

Була середа.
Падав дощ.

Не хотілось виходити із автобуса

їхав уже третє коло маршруту.

Густий дощ — думав квітень.

шановні пісатєлі!

ось є кілька огорлошень на які варто звернути увагу. отож:

- Хто їде у Львів, щоб сьогодні (26.03) як штики всі були на ЖД о 18:00 аби взяти білети. (маю думку їхати вранішнім потягом о 07:20). (а я нагадаю, що це (як максимум) такі люди: Юрій Матевощук, Василь Колісник, Юлія Бабак, Ірина Розвадовська, Богдан Боденчук, Святослав Стадничук, Андрій Чупік, Марія Мастикаш, Олеся Тенюх, Яна Боднар, Роман Воробйов, (кого я забув або хто змінив свою думку – додайте комент).

список розширений і є імовірність, що дехто не поїде через свої причини.

далі.

- 1 квітня прошу з’явитись літстудійців в НСПУ на 11:00. Романович всьо вже раніше написав і описав.

- 5 квітня: Відкриті читання літературної студії 87 з нагоди чотирьохріччя від заснування в ТНПУ 0 11:00 в ауд. 178 (3 пара) та в книгарні “Є” о 19:00.

в програмі:  - представлення діяльності 87.

- презентація видань учасників студії.

- відкриті читанняю

- “СТИЛЬ 87″ ver.3.0. (ау, скидаємо тексти Василеві Коліснику на мило chygajster@gmail.com).

- презентація відеопоезій учасників літературної студії(тільки в ТНПУ).

Була пропозиція щодо видання газети “87″ до д.н. – якщо в когось якісь є ідеї, то теж пишіть сюди.

- 6 квітня: Усіх запрошуємо в ауд. 178 о 12:30 на презентацію книги “Лексикон інтимних міст” Юрія Андруховича (ясна річ за присутності автора). Приходьте самі і запрошуйте інших.

ніби всьо. свої думки і побажання висловлюємо в коментарях.

Пообіцяй собі в понеділок що коли закінчиться цей тиждень

ти уже будеш вільний від усього.
Від недуг
від поганих думок

від залежностей

і від віршів.
Немає різниці чиї вони.

Пообіцяй собі бути вічливим із близькими і незнайомцями

із перехожими і каліками що милостиню просять
бо сьогодні ти взутий у туфлі за 1300 а завтра можеш бути на їхньому місці.
Також пообіцяй собі говорити українською, старатись по менше вживати русизми і діалекти всякі бо ти є носій державності…

бо у цій країні мова як герпес.
Не забудь також що у вівторок ти погасиш усі свої борги
від грошових до духовних,

особливо духовних.
І ось у середу зранку ти збираючись на роботу не маєш такого тягара за душею

ти навіть прокинувся на годину швидше

щоб не забути помолитися

і чекання сповнює тебе тривожністю як перед чимось не відомим
як перед цим днем що живе ще тільки но на сході.

Та й ти зовсім таки вже не юний/юна з відчуття самоповаги

і водночас “самомізерності” покинеш дім свій як після того

моменту коли сам без супроводу пішов вперше до школи через усе місто

з пересадками і тролейбусним пилом на манжеті сорочки.

Памятаєш який ти був дорослий у батьківських очах коли повернувся додому?

Сидів на білій табуретці чолом торкаючись стола,

а здавалось стеля за низька
і стіни за вузькі

і що в маленькій кухні задушно від твоєї дорослої самоповаги.

Памятай що твій маленький привід порадіти своїм перемогам

це вчасно кинути палити чи вживати.

І ось четвер прийшов так несподівано що здавалось це ніби то ще середа
а там п’ятниця

і в кінці тижня ти збагнеш свою важність у цьому світі

свою потрібність і свою мізерність

бо ти проживаєш в Україні
та різні режими і владні конфлікти не забороняють бути тобі людиною
чи не так?!

Шановні реціпієнти, збираємось перший раз в 12-ому як завжди у ЧЕтвер о ЧЕтвертій в аудиторії 87 ТНПУ!

сама відсутність стабільності змушує до якогось не впевненого проживання

боязні того що ворони на голих осінніх деревах то гнилі чорні груші

не зірвані восени задиркуватими дітьми.

А я так любив повертатись до дому пізно

відчуваючи втому від солодких грушок.

а б в г ґ д ж з е… и… бля треба було краще вчитися в школі.

Шановні реціпієнти і просто зацікавлені. Мені нічого не гребе, але завтра у 87 о 16:00 маєте всі бути як штики. Є дууууууууууууууууууууууууууууууууууже багато причин для споткання всім разом всьо конкретно розкажу. ЖДУ.

Очі сльозяться немов з переляку,

Вереск і розпач закрались в душі моїй –

Бродять по місту бездомні собаки.

Ти відпусти мене альбо здуши мене.

Там, де засклили мене падолисти,

Зíрву чекання в набряклі сніги,

Я ж не зумію інакше й пройдисвіт

Мій все сприймає у гострі штики.

Терни і жили, де вию я вовком,

Кинуть мені від хлібини окраєць,

Тільки ніхто не дізнається толком,

Що у полях скреготять вовчі зграї.

Відчай уп’явся, я долю клену,

Кпини сивіють і вже застарілі –

Хто розірве цю тонку тятиву?

Хто моє серце прострілить?

Очі сльозяться в розтрощену лють

Звуком падіння скривавлених тіл –

Чути гарчання, за що в нас плюють,

Знов на собак розпочавши відстріл.

15.11.11

10 листопада на 5 парі о 14:20 відбудуться відкриті читання літературної студії 87 на російській кафедрі філфаку ТНПУ ім. Гнатюка в ауд. 76(можливо 78).

в програмі:

- стиль 87.

- репрезентація авторських текстів у музичному супроводі.

- представлення діяльності 87.

Запрошуємо усіх бажаючих, і “М”і”Ж”і”К”і”Б”і”Х”!