Літературна студія 87

“Стиль 87” – це не ординарна подача авторських текстів (віршів) які за допомогою хаотичного розчленування певної кількості віршів різних (або одного) авторів подаються слухачам як один цілісний текст. Який не несе ніякої сюжетності. Все що викликає у слухача емоції або певні проблиски діалогів є насправді різноманітність і голос, біль і бажання доказати свою позицію свій стиль цілого “покоління 87”.

літературна студія 87 за час свого існування доносила до публіки три різних “стилі”. Різних по тій причині що кожен раз “розчленовувались” до слова або строфи вірші різних учасників студії що і надавало різноплановості і стилістичного забарвлення виступам. Третій по рахунку стиль був написаний по віршах книги під назвою “крик” юрія завадського до дня його народження. Цей стиль відрізняється від двох попередніх тим що це було виокремлення одного автора з його різноманітними поглядами на ті чи інші речі які в “тексті стилю 87” звучать як бородьба внутрішніх і соціальних амбіцій. Стиль написаний по деяких текстах із книги “крик” мав у своїй структурі і меті безпосередню участь самого юрія завадського який піддається “обстрілу” своїми ж творіннями і сам же дає їм відповіді чи змушує до мовчання.

Автором такої подачі тексту що згодом був названий “стилем 87” був у 2010 році учасник літературної “студії 87” Василь Колісник. Він же кожен раз бере на себе відповідальність “крамсання” віршів і безпосереднє перетворення їх у “стиль 87”.

Про читання стилю або інших новин студії відвідуйте сайт 87.te.ua

(розділові знаки відсутні по причині необізнаності автора публікації) :-)

не тепло.
Вийшов на вулицю покурити
а там як на диво сніг
вирішив гірку ногам підкорити

і з їхав сракою
по

ній
білий все сипав і сипав

із неба з покрівель сусідніх домів

у мене у грудях літали метелики

як стада дурних

кабанів

сніг був на стільки чистий і білий
як кокаїн і в гарячці Я
та я не втримався щоб не на стяти
на ньому
твоє
імя

а потім ще довго і весело

блукав я ще від кімнати і до кімнати

і тут

о диво

о лишенько

я прізвище твоє забув ще насрати

Христині

///

В понеділок о четвертій у 87!

В четвер…

буде… шо поговорити).

доброго всім “жопо – ледарства”.

так от що я хочу сказати таким заголовком…!?

напевне в кожного поета чи поетки “чи як ви там себе називаєте шановні???) є в загашнику вірші які не охота читати в голос )))

маю на увазі вірші в яких грубо і цинічно оспівуються всякі анти любовні і тому подібні речі.

тому що мене особисто вбиває свято яке наближається ( 14 лютого ) і пропоную за цей місяць віднайти всі свої чорні записи, а як таких не має ( полюбому є )))))) то написати.

отож дівчата і хлопчики чекаю ваші завки…

P.S.

вибачте за орфографічні помилки в тексті.

Дорогі, любі, шановні реціпієнти(ото мать його за ногу, слово…), (тут де-хто-ми подумали і, карьочє), радий повідомити всіх учасників ЛС( а не лсд) і усіх зацікавлених і не дуже, що у вівторок (або не у вівторок) 26(двуджєстего шустего жовтого з осені) у аудиторії 76(або не 76) відбудуться відкриті читання ЛС 87(не присвячені марафону “час читати” і т. д.) у (вжевикористовуваному) “стилі 87″(світлиця, минулий рік) - тобто, (о, Василю Колісник зебест,…. вибачєй) народ, скидайте на це мило(chygajster@gmail.com) по 2(тире без крапочки)-3 роботИ(а не рОботи, тобто вірші), а там буде всьо чотко.

Хто шо не зрозумів, я не винуватий)

п.с.: в четвер о четвертій!!!

п.п.с.: Романович, а може ви зразу в Верховну Раду? Я і агідки безплатно пороздаю.)

Неоімажизм (грец. Neo – новий; франц. Image – образ) – постмодерністська течія 10х рр. ХХІ ст. що обєднала представників української літературної молоді. За теоретичну основу Н. взято принцип імажизму згідно з якими у тексті головними є яскраві образи, що наповнені експресивністю, емоціями літературного героя (чи автора в момент творчого процесу, що і спонукало до написання поетичного твору). Тобто, образ є інтелектуально-емоційним моментом певного часу (Е. Паунд). Неоімажисти, як й імажисти мають на меті не відтворення власне реальності, а переживання, враження які є асоціативними. Головною формою неоімажистських творів є вільний вірш, який вони відокремлюють від верлібру. Хоча зустрічаються і римовані тексти.

На відміну від імажистів неоімажисти відкидають принцип економії слів, грунтуючи це тим, що слова, як основний спосіб творення поетичних текстів, зайвими не бувають. Також у їхній творчості часто зустрічається ненормативна лексика, яка додає більшої емоційності, експресії текстам.

Найвідомішими представниками неоімажизму є учасники «літстудії 87 ім. Юрія Завадського».