Літературознавство

Жертва для коханої

неділя, грудня 25, 2011

не тепло.
Вийшов на вулицю покурити
а там як на диво сніг
вирішив гірку ногам підкорити

і з їхав сракою
по

ній
білий все сипав і сипав

із неба з покрівель сусідніх домів

у мене у грудях літали метелики

як стада дурних

кабанів

сніг був на стільки чистий і білий
як кокаїн і в гарячці Я
та я не втримався щоб не на стяти
на ньому
твоє
імя

а потім ще довго і весело

блукав я ще від кімнати і до кімнати

і тут

о диво

о лишенько

я прізвище твоє забув ще насрати

Христині

(=78

субота, квітня 16, 2011
///

///

В понеділок о четвертій у 87!

В четвер…

буде… шо поговорити).

вечір “чорної” поезії

вівторок, січня 18, 2011

доброго всім “жопо – ледарства”.

так от що я хочу сказати таким заголовком…!?

напевне в кожного поета чи поетки “чи як ви там себе називаєте шановні???) є в загашнику вірші які не охота читати в голос )))

маю на увазі вірші в яких грубо і цинічно оспівуються всякі анти любовні і тому подібні речі.

тому що мене особисто вбиває свято яке наближається ( 14 лютого ) і пропоную за цей місяць віднайти всі свої чорні записи, а як таких не має ( полюбому є )))))) то написати.

отож дівчата і хлопчики чекаю ваші завки…

P.S.

вибачте за орфографічні помилки в тексті.

стиль “87″!

вівторок, жовтня 19, 2010

Дорогі, любі, шановні реціпієнти(ото мать його за ногу, слово…), (тут де-хто-ми подумали і, карьочє), радий повідомити всіх учасників ЛС( а не лсд) і усіх зацікавлених і не дуже, що у вівторок (або не у вівторок) 26(двуджєстего шустего жовтого з осені) у аудиторії 76(або не 76) відбудуться відкриті читання ЛС 87(не присвячені марафону “час читати” і т. д.) у (вжевикористовуваному) “стилі 87″(світлиця, минулий рік) - тобто, (о, Василю Колісник зебест,…. вибачєй) народ, скидайте на це мило(chygajster@gmail.com) по 2(тире без крапочки)-3 роботИ(а не рОботи, тобто вірші), а там буде всьо чотко.

Хто шо не зрозумів, я не винуватий)

п.с.: в четвер о четвертій!!!

п.п.с.: Романович, а може ви зразу в Верховну Раду? Я і агідки безплатно пороздаю.)

Мій внесок до літпроцесу. Неоімажизм))))))

середа, червня 2, 2010

Неоімажизм (грец. Neo – новий; франц. Image – образ) – постмодерністська течія 10х рр. ХХІ ст. що обєднала представників української літературної молоді. За теоретичну основу Н. взято принцип імажизму згідно з якими у тексті головними є яскраві образи, що наповнені експресивністю, емоціями літературного героя (чи автора в момент творчого процесу, що і спонукало до написання поетичного твору). Тобто, образ є інтелектуально-емоційним моментом певного часу (Е. Паунд). Неоімажисти, як й імажисти мають на меті не відтворення власне реальності, а переживання, враження які є асоціативними. Головною формою неоімажистських творів є вільний вірш, який вони відокремлюють від верлібру. Хоча зустрічаються і римовані тексти.

На відміну від імажистів неоімажисти відкидають принцип економії слів, грунтуючи це тим, що слова, як основний спосіб творення поетичних текстів, зайвими не бувають. Також у їхній творчості часто зустрічається ненормативна лексика, яка додає більшої емоційності, експресії текстам.

Найвідомішими представниками неоімажизму є учасники «літстудії 87 ім. Юрія Завадського».