***
Василь Колісник - вівторок, серпня 31, 2010Юрію Завадському
слова як темна сторона місяця
джаз буквами
всупереч всім тональностям і законам
прикурив цигарку і пішов
потягнув за собою тінь
Дитяча література
Наталя Лобас - субота, березня 13, 2010
Киць-киць, мяв,
Киць-киць, мяв,
Що наш котик в торбі мав?
Ковбаски кільце,
Рибину, сальце,
Сир і сметанку
І молочка склянку.
І де все подів?
З’їв!
Дитячий віршик
Юрій Завадський - субота, березня 13, 2010Пес пес сірий пес
Без без миски без
Був був не забув
Хто костомаху приніс
Гав гав запам’ятав
Гав гав не покусав
Був був не забув
Поцілував того в ніс
Наталя Лобас - четвер, січня 14, 2010
***
Ось вам, дітки, гострий віршик,
від усіх віршів гостріший.
Бо у ньому гострий ніж –
Тільки пальця не поріж.
Голка також гостра дуже –
Заховаймо її, друже.
Ріжуть ножиці папір,
Гострі теж, мені повір!
У сараї живуть пили –
Гострі зуби нагострили.
Краще там не заглядай,
А виделку пошукай.
На зубцях своїх гостреньких
Завжди має щось смачненьке.
З гострим жити ой непросто,
Бо характер має гострий,
Тож дорослим ти залиш
Гостру голку, гострий ніж,
Гостру пилку і виделку,
А собі візьми цукерку.
Айболить (фрагмент)
Наталя Лобас - четвер, січня 14, 2010Добрий лікар Айболить,
Він під деревом сидить.
Лікуватись йдуть до нього
І корова, і стонога,
І жучок і гробачок
І ведмедиця.
Полікує і зцілить
Добрий лікар Айболить.
От лисиця до нього прийшла:
Ой, мене укусила бджола!
Пес Бровко до лікарні прибіг:
Мене курка дзьобнула в бік!
І прибігла зайчиха:
І закричала: Ай! Ай!
Мій зайчик упав під трамвай!
Мій зайчик-стрибайчик
Упав під трамвай!
Він біг по доріжці,
Трамвай проїхав по ніжці!
І тепер він кульгає, малий,
хворенький стрибаєнько мій.
“Не біда!” сказав Айболить:
Принесіть, полікую умить!
Я пришию нову йому ніжку,
Знову бігатиме по доріжках.
І принесли до нього зайча,
хворенького, маленького,
І лікар пришив йому ніжку,
І стрибайчик стрибає знов!
А з ним і зайчиха-мама
До танцю пішла без розмов.
Сміється вона і кричить:
Красно дякую вам, Айболить!
Раптом звідкись шакал
На кобилі прискакав:
“Ось вам телеграма
від гіпопопотама!”
“Просим, пане Лікарю,
До Африки примчать
І порятувати
наших дитинчат!”
Що там сталось? То не плітки?
Захворіли ваші дітки?
Так-так-так, у них ангіна,
Скарлатина, холерина,
Дифтерит, апендицит
Малярія і бронхіт!
Добре-добре, побіжу,
Дітлахам допоможу!
Тільки де ж то вас шукати?
Чи в Одесі, чи в Карпатах?
Ми живем на Занзібарі,
в Калахарі і Сахарі,
На горі Фернандо-по,
де гуляє Гіпо-по
По широкій Лімпо-по.
І встав Айболить, і побіг Айболить,
Полями, лісами, луками біжить
І одне тільки слово він бубонить:
“Лімпопо, Лімпопо, Лімпопо”
А в лице йому вітер, і сніг, і град!
Агов, Айболитю, вертайся назад!
І впав Айболить, на снігу лежить
І ні кроку не може зробить.
І бродять близ дороги
Слони і носороги,
Питаються сердито:
Немає Айболитя?
А поруч бегемотики
Схопились за животики,
Бо в них, у бегемотиків,
Животики болять.
А тут страусенята
Скімлять, як поросята,
Ах шкода, шкода, шкода
Малих страусенят!
