Літературна студія 87 » Дитяча література

Marlboro або 25-ий кадр

Юрій Матевощук — Tue, 24 Jan 2012 15:49:55 +0000

Щодня я думав зле купуючи відому марку,

Читав і кожен раз собі повторював,

Паливши за цигаркою цигарку

По дорозі серцево-судинних захворювань.

Щодня прораб палив третину пачки,

«Життя –це мить» – глаголив впевненно прораб,

«Курити краще, ніж від п’янки лізти рачки» -

Казав прораб. Помер. Сказали в нього рак.

В сімнадцять дівчинка вагітна не щодня,

То й що, коли на дворі холодно і ноги сині.

Вона палила, після того як її хтось вперше зняв,

І зараз палить заганяючи цей дим дитині.

Я, споглядаючи навколо, волю дав думкам –

Весь хлам з реклами, ніби всіх зурочили.

Читаю пачку, мов захопливий роман:

«Куріння шкодить вашому оточенню».

Нема розрад, хоч наново розписуй індульгенції

Проси прощення і намотуй в вуса думку цю,

Бо тут говорять про проблеми імпотенції,

Відомі кожному старому жеребцю!

І сенс життя не в прояві цих рим,

Які лягли вкінці рядка не надто бездоганно –

Життя згорає, наче цигарковий дим,

І те, що всі курці вмирають рано!

28.12.11 – 07.01.12

Жертва для коханої

Василь Колісник — Sun, 25 Dec 2011 20:01:44 +0000

не тепло.
Вийшов на вулицю покурити
а там як на диво сніг
вирішив гірку ногам підкорити

і з їхав сракою
по

ній
білий все сипав і сипав

із неба з покрівель сусідніх домів

у мене у грудях літали метелики

як стада дурних

кабанів

сніг був на стільки чистий і білий
як кокаїн і в гарячці Я
та я не втримався щоб не на стяти
на ньому
твоє
імя

а потім ще довго і весело

блукав я ще від кімнати і до кімнати

і тут

о диво

о лишенько

я прізвище твоє забув ще насрати

Христині

із циклу “Night shots in my head”

Василь Колісник — Thu, 03 Nov 2011 18:58:57 +0000

Колись я прокинуся посеред ночі

і знатиму вже на певне що тебе немає поряд.
Бо ліжко насправді таке велике коли ти в ньому один
бо кімнати подовжуються немов захворіли сухотами

і віконниці.. ці прокляті віконниці що стають ешафотом.
Мав би біль то тримав би її у коморі не пускав би на вулицю

геть її звідси.
Мав би страх так сховав би його у підвалі аби вив він нечутно для всіх.
Мав би злість керував би цим світом поволі
був би страх мов собака ручна та натомість лиш зірка у оці
від вікна де колись ти поїла вазони чаєм… так чаєм.
Що тепер? Тільки ніч. Тільки вікна пре мруженні/сонні/ і голі

хто тепер закриває долонею очі так поволі що чути крізь стіни.

І від злости від лютої люті тавтологій подавлених в скринях

загризаю свій сон прямо в шию та й поволі його засинаю.

Все вже мертве ілюзії білі… цвітом вицвілим обгоріли

але ж як ти тепер??

та годі…

кулі маршем пройшлись по скроні.

(=78

Юрій Матевощук — Sat, 16 Apr 2011 15:25:51 +0000

///

В понеділок о четвертій у 87!

В четвер…

буде… шо поговорити).

Відкриті читання літературної студії 87 на філологічному факультеті ТНПУ!

Юрій Матевощук — Tue, 05 Apr 2011 14:08:04 +0000

06(шостого).04(квітня).11(дві тисячі одинадцятого року) о 09:20 (друга пара) відбудуться відкриті читання літературної студії 87 на філологічному факультеті ТНПУ ім. Володимира Гнатюка в аудиторії № 76 (третій поверх)!

У програмі:

- Ознайомлення студентів з діяльністю Л.С. 87.

- Читання авторських текстів.

- Презентація книг.

- І ще багато чого, що досі ще не придумали!)

Запрошуємо всіх, кому се дійство буде цікаво!

p.s.: народ, наш народ, я знаю, шо мало хто побачить, але якщо побачить, то нєх допише в комент. всьо.

***

Василь Колісник — Wed, 23 Feb 2011 20:31:15 +0000

Ми з тобою ,всратись на місті, які офігенні

найновіші шмотки куплямо на секонд — хенді.

Поторочена спідичка голий пупок видно

і в нічному клюбі дуже завидно

втикаєш на пацанів…

не дзвони мені бо ми раз з тобою лиш спали

і то не дуже вчасно — спішили п’яні на пари.

Ти мій особистий спамовий ящик

дзвониш і просиш зустрітися знову…

палачеш ночами і шмаркаєш на подушку

втратила сім кілограм ваги і найкращу подружку

бо я її також чпокнув…

я буду тобі мистити сучка за кожне не правельне слово

вибач за тафтологію

даю своє дурне слово

що чпокну навіть твого пацана

не зли мене більше мила

не зли мене більше мала.

Для тебе… сучка…

вечір “чорної” поезії

Василь Колісник — Tue, 18 Jan 2011 20:08:00 +0000

доброго всім “жопо – ледарства”.

так от що я хочу сказати таким заголовком…!?

напевне в кожного поета чи поетки “чи як ви там себе називаєте шановні???) є в загашнику вірші які не охота читати в голос )))

маю на увазі вірші в яких грубо і цинічно оспівуються всякі анти любовні і тому подібні речі.

тому що мене особисто вбиває свято яке наближається ( 14 лютого ) і пропоную за цей місяць віднайти всі свої чорні записи, а як таких не має ( полюбому є )))))) то написати.

отож дівчата і хлопчики чекаю ваші завки…

P.S.

вибачте за орфографічні помилки в тексті.

поміж…

Василь Колісник — Mon, 27 Dec 2010 15:07:23 +0000

Напевне Ти також інколи бачиш розгорнуту сторінку

і хочеш заховатись поміж рядки

ось ти вже поміж них

сидиш оце біля букви “О”

а від неї жене холодом

(бо дірява)

і безкінечністю

(бо замкнута в собі )

гадаєш ось там в наступному абзаці буде дуже хороший світанок

бо автор (як на диво ) дійсно бачив його

повзеш поміж букви і бачиш букву чимось схожу на себе

це “ І “ але ні це “ і “ більше схоже на тебе

тривога якась бо “ А” і “ ш ” просять помовчати

кажуть

- “ Г “ сьогодні обіцялось зітнути голову маленькому “ і “

а ти поміж тим всім навіть не розділовий знак

безсилий і жоден друкар не вигадав як тебе позначити на письмі

вчителі української мови казатимуть на тебе

“друкарська помилка”

вже за буквою “ ю” і крапкою видніється той самий абзац

і чорт забирай бачиш як світає…як із сірого каламуття прорізається

перший промінь рожевого світла

а для всіх інших це всього лиш дієприкметниковий зворот
колись коли люди тільки видумували букви

вони напевне не думали що Ти зараз сидиш на букві “ н “

звісивши ноги

положивши під спину “ ь” щоб було зручно

спостерігаєш не рукотворне створення нового дня

і всю цю гармонію порушить свист обезголовленого тіла буки “ і ”

втратила голову?

Чи стала доросла?

Це так здавалось по дивному вперше бачити схід сонця у буквах

а не у вікні.

СВЯТО

Сашко Бугаєнко — Fri, 17 Dec 2010 17:25:00 +0000

Напросилася на день народження

Сказала, що маєш для мене добрий подарунок

Зі своєї корисливої любови до презентів

Запросив і тебе

(Навіть попри ту невдалу ніч)

Святкового торту не було тільки багато бухла

І феєрверк за сотню гривень

А ще ми грали в сніжки і

Після наступної вбитої пляшки

Настала черга твого подарунку

Вітаю! Ти будеш батьком.. і нам буде добре разом…

Назвемо малюка на честь тебе…

А!.. і не мрій про аборт!.. я на четвертому місяці

То буде вбивство

…

Мовчки це все вислуховував

І згадував ім’я лікаря, що лікував мене тоді

Він ще казав мамі що свинка для хлопчаків то не добре

….Коли досяг повноліття аналізи підтвердили

Що то і справді для хлопчаків зле

У виписці діагноз – ВТРАТА РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ

Слухав її і думав, а у всьому є свої плюси

Інакше довелось би на цій сучці одружуватись!

стиль “87″!

Юрій Матевощук — Tue, 19 Oct 2010 20:16:35 +0000

Дорогі, любі, шановні реціпієнти(ото мать його за ногу, слово…), (тут де-хто-ми подумали і, карьочє), радий повідомити всіх учасників ЛС( а не лсд) і усіх зацікавлених і не дуже, що у вівторок (або не у вівторок) 26(двуджєстего шустего жовтого з осені) у аудиторії 76(або не 76) відбудуться відкриті читання ЛС 87(не присвячені марафону “час читати” і т. д.) у (вжевикористовуваному) “стилі 87″(світлиця, минулий рік) - тобто, (о, Василю Колісник зебест,…. вибачєй) народ, скидайте на це мило(chygajster@gmail.com) по 2(тире без крапочки)-3 роботИ(а не рОботи, тобто вірші), а там буде всьо чотко.

Хто шо не зрозумів, я не винуватий)

п.с.: в четвер о четвертій!!!

п.п.с.: Романович, а може ви зразу в Верховну Раду? Я і агідки безплатно пороздаю.)