Юрію Завадському
слова як темна сторона місяця
джаз буквами
всупереч всім тональностям і законам
прикурив цигарку і пішов
потягнув за собою тінь
Киць-киць, мяв,
Киць-киць, мяв,
Що наш котик в торбі мав?
Ковбаски кільце,
Рибину, сальце,
Сир і сметанку
І молочка склянку.
І де все подів?
З’їв!
Дитячий віршик
Пес пес сірий пес
Без без миски без
Був був не забув
Хто костомаху приніс
Гав гав запам’ятав
Гав гав не покусав
Був був не забув
Поцілував того в ніс
***
Ось вам, дітки, гострий віршик,
від усіх віршів гостріший.
Бо у ньому гострий ніж –
Тільки пальця не поріж.
Голка також гостра дуже –
Заховаймо її, друже.
Ріжуть ножиці папір,
Гострі теж, мені повір!
У сараї живуть пили –
Гострі зуби нагострили.
Краще там не заглядай,
А виделку пошукай.
На зубцях своїх гостреньких
Завжди має щось смачненьке.
З гострим жити ой непросто,
Бо характер має гострий,
Тож дорослим ти залиш
Гостру голку, гострий ніж,
Гостру пилку і виделку,
А собі візьми цукерку.
Айболить (фрагмент)
Добрий лікар Айболить,
Він під деревом сидить.
Лікуватись йдуть до нього
І корова, і стонога,
І жучок і гробачок
І ведмедиця.
Полікує і зцілить
Добрий лікар Айболить.
От лисиця до нього прийшла:
Ой, мене укусила бджола!
Пес Бровко до лікарні прибіг:
Мене курка дзьобнула в бік!
І прибігла зайчиха:
І закричала: Ай! Ай!
Мій зайчик упав під трамвай!
Мій зайчик-стрибайчик
Упав під трамвай!
Він біг по доріжці,
Трамвай проїхав по ніжці!
І тепер він кульгає, малий,
хворенький стрибаєнько мій.
“Не біда!” сказав Айболить:
Принесіть, полікую умить!
Я пришию нову йому ніжку,
Знову бігатиме по доріжках.
І принесли до нього зайча,
хворенького, маленького,
І лікар пришив йому ніжку,
І стрибайчик стрибає знов!
А з ним і зайчиха-мама
До танцю пішла без розмов.
Сміється вона і кричить:
Красно дякую вам, Айболить!
Раптом звідкись шакал
На кобилі прискакав:
“Ось вам телеграма
від гіпопопотама!”
“Просим, пане Лікарю,
До Африки примчать
І порятувати
наших дитинчат!”
Що там сталось? То не плітки?
Захворіли ваші дітки?
Так-так-так, у них ангіна,
Скарлатина, холерина,
Дифтерит, апендицит
Малярія і бронхіт!
Добре-добре, побіжу,
Дітлахам допоможу!
Тільки де ж то вас шукати?
Чи в Одесі, чи в Карпатах?
Ми живем на Занзібарі,
в Калахарі і Сахарі,
На горі Фернандо-по,
де гуляє Гіпо-по
По широкій Лімпо-по.
І встав Айболить, і побіг Айболить,
Полями, лісами, луками біжить
І одне тільки слово він бубонить:
“Лімпопо, Лімпопо, Лімпопо”
А в лице йому вітер, і сніг, і град!
Агов, Айболитю, вертайся назад!
І впав Айболить, на снігу лежить
І ні кроку не може зробить.
І бродять близ дороги
Слони і носороги,
Питаються сердито:
Немає Айболитя?
А поруч бегемотики
Схопились за животики,
Бо в них, у бегемотиків,
Животики болять.
А тут страусенята
Скімлять, як поросята,
Ах шкода, шкода, шкода
Малих страусенят!
