Привіт від Михайла Годи!
Михайло Года - вівторок, квітня 10, 2012Пригадав собі вас і вирішив зайти подивитися як ви тут. Дуже хочу до вас навідатись тому буду шукати нагоди. Передаю вітання всім хто мене памятає!
Пригадав собі вас і вирішив зайти подивитися як ви тут. Дуже хочу до вас навідатись тому буду шукати нагоди. Передаю вітання всім хто мене памятає!
І тільки подумки з тобою
я щасливий
в думках до тебе лину серцем
і розкриваю крила
мов гордий сильний птах
Любов – велика сила…
слова ці у віках.
(Маріанні)
вириваючись з клітки неодмінно
зламаєш крила…
чи варта твоя воля
такої монети?
в тобі окрилена душа …
й безкриле тіло.
Народжена з подиху вітру
І з помаху кисті художника-генія
Гуляє граційно між хмар
Десь на сьомому небі
Куди мені зась
На те щоб дарувати втіху оку
Я можу лиш здалека підглядати
Я можу храми зводити до хмар
Вона ж красою буде чарувати
Мій нижчий світ
Дарована повік могутня сила
Зароджувати щирі почуття
Для добрих намірів й мети
В серцях творінь того ж митця
Між фарб із чистого добра
І чистої води
Руками дотиком і словом
Вона поверне до життя
Ніжніший образ від графині Ути
Не впорівняння врода і краса
Кому доводилось хоч слово чути
Той голос чув любові…
мала поглянь
це ж я і ти
і два коти
один як я
один як ти
цього життя я поведу тебе в кіно
кіно про нас де гратиме спека
і там ми знову закохаємось
так яскраво так сильно так на вічно
що нам стане тепло
тепло від нашого ж кохання
цього життя я поведу тебе в кіно
кіно про нас де гратимемо ми
і там ми знову закохаємось
я в тебе ти в мене і так на вічно
що нам стане ніяково
думаю воно буде схоже на нас
таке як ти… таке як я… таке як є…
вогні страшенно великого міста
знімають нестерпну натруджену втому
шукаючи місце де можна сісти
чекаєш коли доберешся додому
між втомою слабо пульсує щастя
і згадуєш образ нових відкриттів
і якби можливо було чи вдасться
прожив би з десяток іще життів
і з тим же шаленством так само кохав би
й душею кричав би про це на весь світ
і з тим же нахабством так само писав би
стираючи з лоба стікаючий піт
і звісно для тебе це ще не все
і не така вже й погана звістка
ти любиш пити густу Late
а ще вогні великого міста
глибоко у мозку – запитання
глибоко у серці – відповіді
глибоко у чому ж -дії?!
це виводить мене з себе
якось дивно адже… я майже
ніколи з себе не виходжу
це дратує сильніше за
скалку глибоко у пяті
вона десь глибоко в
серці
стримуюсь з сили… ніби
зі мною наче з кішкою
дражниця нікчемний
хлопчисько
залишається мить до…
серед цього світу книг шукаю потрібні слова
шукаю слова щоб описати те що не описується
для цього я буду поетом
серед цього світу фарб шукаю потрібні кольори
шукаю кольори щоб змалювати те що не змальовується
для цього я буду художником
хто я?
архітектор душі?
шукач краси?
сприймаю твоє кохання як дар
сприймаю твоє щастя як обовязок