Літературна студія 87

pincet, Zsuf, RaveBox, МО Коза презентують:

фестиваль електронної музики Гамселить!
Тернопіль, 20-22 квітня 2012

20 квітня (п’ятниця)
Рейв / Коза Бар (бульвар Шевченка 23) / 21:00-2:00

Sinestetik (Київ)
DJ GoLets
DJ Loki Lander
zavgosp (dj)
Відео-інсталяція – Андрій Базюта
Вхід – 25 гривень

21 квітня (субота)
Експериментальна музика / галерея Бункермуз (бульвар Шевченка, 1) / 20:00-3:00

V4W.ENKO (Київ)
Mokri Dereva (Київ)
ZSUF (Тернопіль)
IAEA Headquarters (Запоріжжя)
The Workers (Львів)
zavgosp (live) (Тернопіль)
Відео-інсталяція – Андрій Базюта
Вхід – 30 гривень

22 квітня (неділя)
Електронна імпровізація і поезія / галерея Бункермуз / 18:00-22:00

Drumтиatr: Іздрик та Семенчук (Львів)
Андрій Антоновський (Барселона)
ZSUF + Завадський (Тернопіль)
Ecotone + Шубєнков (Львів)
Володимир Білик (Житомир)
& friends (Тернопіль)
Вхід – 15 гривень

Абонемент на весь фестиваль – 50 гривень.

У вівторок, 27 березня, у приміщенні УКУ відбувся виступ літературної студії «87». Все розпочалось із запрошення студійця Олександра Бугаєнка.

Василь Колісник

Потяг із «митцями слова» прямував із надставного Тернополя у місто левів. У розпорядженні поетів була гітара та позитивний настрій. У вагоні вперше пролунала кавер-версія на відому пісню «Вона», приблизний текст нового хіта, був таким:

« Я продав її волося,

Я розбив її тонкі уста.

Та невдовзі прийде осінь,

На камазі зіб’ю лося…»

Василь Колісник, взяв на себе роль тамади та автора геніальних вищезгаданих рядків. Високий стиль, пафосність і благородні почуття продемонстрував вокаліст тернопільського гурту «All Stars», Святослав Стадничук,котрий мандрував із поетами та підтримував безлад і хаос, що панував у вагоні, акомпонуючи на гітарі. Навпроти розташувались ЮркоМатевощук, Юлія Бабак, та Олеся Тенюх. Вони активно фотографували «зірок», аплодували і… плакали, втім, – це були сльози щасття. По прибуттю у Львів до угрупування поетів приєдналась Марія Мастикаш. Після довгих допитів львів’ян, студійці знайшли потрібну зупинку і потрібну маршрутку. У львівському транспорті Юрко Матевощук, кординатор літературної студії, вирішив удосконалити свою дикцію і провести репетицію перед виступом, читаючи все, що було написано на львівських білбордах. Інформація лунала на всю маршрутку, виключно на правах реклами.

Юрко Матевощук

Після маленької екскурсії по вищому навчальному закладі, студійці завітали в аудиторію, у котрій поетів прийняли доволі тепло. Зразу відчувалась атмосфера свободи, творчості, що просто витала у повітрі. Кількість слухачів була невеликою, але усі безмежно щиро і весело вітали «87».

Згодом пролунала інформація про діяльність студії, були представлені відеопоезії Мар’яни Судової «Щось», Наталки Голодюк «Сон», Юрія Матевощука «Префіксоване єство».

Марія Мастикаш, Олеся Тенюх завоювали публіку ніжною лірикою. Василь Колісник із збіркою «21» як завжди заінтригував публіку, прочитавши вірш про кімнату, вікна якої виходять на залізничу дорогу.

Юлія Бабак подарувала тепло космічними метафорами, епітетами, образами своїх героїв, які жили у її поетичній збірці «Озії».

Коли читав вірші, ЮрійМатевощук, то було відчуття наче слухачі розчинились у його римованих віршах, кожний знаходив історію свого життя у поезії молодого дарування.

Юлія Бабак

Після закінчення читань автори роздавали автографи, читачі запитували про творчі плани.

Студійці вирішили відпочити та прогулятись по вулицях прекрасного Львова, втім, голод підкрався непомітно, врятував усіх від підступної поетичної і театральної смерті біля памятника Дворняку або іншими словами дядька, що вказує пальцем у небо, Святослав Стадничук.

«Хай «жиють» котлети, та «All Stars»,- промовив один із поетів знешкоджуючи смакоту.

Пізніше студійці завітали у заклад під назвою «Букет вина», в якому вишукані напої та атмосфера надихала написати нове творіння майже кожного. Або просто вино «стукнуло» у голову, розпочались довгі дискусії, пролунали старі історії. Та часу було мало, потрібно було збиратись.

На залізничному вокзалі знову розпочався концерт і кавери на відомі пісні.

Щасливі та втомлені студійці повернулись в Тернопіль, на рідну землю повстанських пісень.

Затятий літстудієць

Богдан Боденчук

Джерело: http://ltdaily.info/…

Двері до іншого вірша
Відчинив; заспокоївся.
Хотів написати “необачний”,
Хотів написати “музика”.

Чекав собі неспокою, а надійшов
Зі стисненими зубами,
Зосереджений,
Зовсім зс зос з
Сз всм рв.

*

На хвилі, розгойдуючись, ніби не я,
За враженнями — початок.

Неґативно заряджений, у долоні —
Останній лід, сьогорішний.

Прапор України — відтінок червоного,
Без обміну досвідом, без гніту.

Краплю води, викинув.

*

…і той, і ще той…
Пабло Пікассо

І ііі ііі, іі. І ііііі і.
Згорблені, і ізольовані,
І єретичні, і ось вони, необачні,
І дороги, і щелепи, і оптимальні,
І поступливі, і хворі, і ті,
І ще інші, мацаками тримаються
За свої черевики, криниці,
І ті, обмежені зором, прозорі,
Знекровлені, і ті, що назустріч.

*

Дарії Лопушинській

Почав би ходити, ще раз,
Відкриваючи для себе
Гострі пороги,
І сало з чорним хлібом,
І себе, наділеного статтю.

Себе пробудити не можу,
Розгублений, втрачаю свій час.

Ранок — спроба все зберегти,
Жовті згадки, плюсквамперфект,
Пісок під нігтями,
Сині сливки з хробаками,
Олівець, олівець, олівець,
Олівець звільнення, олівець
Звільнення.

*

Ви двоє залишилися,
Вібродзвінок, наодинці
Вирушаю, повернуся
Ввечері, небагато
Вірити, ще менше
Знати.

*

Економіка, економіка.

Дорога вперед, молитись на вервиці,
Закоротка, від любові
Очманіла. Взяв собі за мрію
Дорогу, асфальт під колесами,
Бензин, рушій почуттів,
Незахищеність, і пошепки.
І пошепки: ґлюкоза обрáз,
Дівчина і музика, дівчина і
Музика, дві дівчині,
І дівчата-повії, і дівчата —
В жертву змієві.

*

Вчора народився, сьогодні помер,
А сей безлистяний ліс стоятиме.

Стисло, розмірено,
Як машина для вбивства.

Ненависть, як неспання.

*

Достатньо так, і не інакше,
Достатньо сим робом,
А не іншим, не чужими
Розмовами, не позиченими
Вітаннями, байдуже до звичок,
Ліси без листя, дороги без руху;

Оксиґен, спакований в бронхи,
З димом цигарок, брязкіт,
Дзеркало, яке розчленовує,
Як музика;

Зі злості: залізо, дзеркало;
Зі злості виріс, і вже пізно
Ставати під.

© Юрій Завадський, 2012

Я оце схаменувся, зрозумівши, шо 15.04 Великдень, тому здибанку скасовуємо.

Мистецьке об’єднання “Дзиґа” представляє
літературні зустрічі
у кав’ярні-книгарні “Кабінет”
(Львів, вул. Винниченка, 12)

29 березня, четвер, 18:00

Володимир Хрущак

Книга життя і Двійник

Володимир Хрущак – письменник і журналіст, автор часописів “Сучасність” і “Київська Русь”. Автор романів «Зовнішня приємність страждання» (Панорама»,2003), «Феміда на ланч» («Піраміда», 2007). Член АУП.

До збірки “Книга життя”, яка щойно побачила світ, увійшла однойменна повість і п’ять оповідань.
Детективно-езотеричне розслідування ведеться навколо містичного рукопису за авторством Юрія Дрогобича. За нею полюють століттями, вона поєднує цілу історію України і Східної Європи, виступаючи тим прихованим і невідомим для непосвячених фактором, який зумовлює події, зводить все в одне і на який реагують словами “так он як все було насправді!”. Книгою прагне заволодіти Каліостро, її читали Іван Вишенський, Самійло Величко, Григорій Сковорода, Іван Котляревський та багато інших.

Окрім повісті «Книга життя», збірка творів Володимира Хрущака містить також п’ять оповідань «Автопортрет», «Двійник», «Чорна мітка», «Виправлення минулого», «Подвиг», у яких, зокрема, «двійник провокує свій «оригінал» повністю перевернути своє життя.

координатор Юрій Кучерявий 0503799961

Ось прошу познайомитися: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1296-15

І от тут пише таке, що мої дві книги 2005 і 2012 років гарантовано повинні бути заборонені:

Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:
пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
пропагує фашизм та неофашизм;
принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;
принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;
пропагує невігластво, неповагу до батьків;
пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

Сам цей закон пропагує невігластво, чесне слово.

Отож, панове, у підсумку вийшло не зовсім так, як ми планували. Будемо здибатися кожної першої та третьої неділі місяця об 11:00 в приміщенні ТО НСПУ на вул. Йосипа Сліпого, 3. Пропаде нам у році кілька тижнів, хотілося б прив’язуватися не до місяців, а до тижнів або й днів тижня, як ми до цього звикли, але поки що підемо на поступки складеній системі. Ось я виписав календар для уточнення та унаочнення:
1 квітня, 15 квітня, 6 травня, 20 травня, 3 червня, 17 червня, 1 липня, 15 липня, 5 серпня, 19 серпня, 2 вересня, 16 вересня, 7 жовтня, 21 жовтня, 4 листопада, 18 листопада, 2 грудня, 16 грудня.

Відтак, 1 квітня 2012 року об 11:00 в приміщенні ТО НСПУ на вул. Йосипа Сліпого, 3 чекаю Вас.