Діалог

Susy1980

На мольберті глухої совісті намалюю завтрашній день,
Зазвучить мелодія гордості серед тисяч інших пісень.
Серце пошепки душу запитує:”А якщо не знайдемо шлях?
Що залишиться їй,крім розбитої туги першої у очах…”
Заблукали думки мов привиди і злилися в крихкий кришталь.
На дорогах людської байдужості зустрічаю свій перший жаль.
Серце пошепки душу запитує:”А якщо не знайдемо шлях?
Що залишиться їй крім розлитого болю першого на вустах….”

This entry was posted on вівторок, вересня 7, 2010 at 22:51 and is filed under Інше. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Балачки

Залоґуйся, аби балакати.