Мій внесок до літпроцесу. Неоімажизм))))))
Сашко БугаєнкоНеоімажизм (грец. Neo – новий; франц. Image – образ) – постмодерністська течія 10х рр. ХХІ ст. що обєднала представників української літературної молоді. За теоретичну основу Н. взято принцип імажизму згідно з якими у тексті головними є яскраві образи, що наповнені експресивністю, емоціями літературного героя (чи автора в момент творчого процесу, що і спонукало до написання поетичного твору). Тобто, образ є інтелектуально-емоційним моментом певного часу (Е. Паунд). Неоімажисти, як й імажисти мають на меті не відтворення власне реальності, а переживання, враження які є асоціативними. Головною формою неоімажистських творів є вільний вірш, який вони відокремлюють від верлібру. Хоча зустрічаються і римовані тексти.
На відміну від імажистів неоімажисти відкидають принцип економії слів, грунтуючи це тим, що слова, як основний спосіб творення поетичних текстів, зайвими не бувають. Також у їхній творчості часто зустрічається ненормативна лексика, яка додає більшої емоційності, експресії текстам.
Найвідомішими представниками неоімажизму є учасники «літстудії 87 ім. Юрія Завадського».
червня 2, 2010 at 15:41
зацікавило… не пам”ятаю коли останній раз дочитувала якусь статтю до кінця… о ЧУДО!))
“Найвідомішими представниками неоімажизму є учасники «літстудії 87 ім. Юрія Завадського» – а от цим завершенням ти просто таки підірвав…….
МАЛАДЧІНКА!
червня 2, 2010 at 15:45
протираю звёздочку на лобі)))
червня 2, 2010 at 17:44
пізнавально.
ура теоретикам!
червня 2, 2010 at 18:55
треба тепер видавати нову редакцію ЛСД :)
червня 3, 2010 at 08:53
йой… та нема ще жодної збірки… такшо… нема про шо до ЛСД писати)))
але дякую за похвалу (удостоєння такого)!! йхху))
червня 6, 2010 at 10:45
уууууууу, ну ти Сашко прям рвеш і метаєш!)
“Хоча зустрічаються і римовані тексти” – це типу про мене..)),
нічо може і я скоро “двеРима” фігарну..+
ше один ріспект!
червня 6, 2010 at 17:43
фак, а я до якого племені належу?)) римованців чи верлібристів?)
червня 8, 2010 at 12:22
ото погуглила той”неоімажизм” і що думаєте?нЕмА ніц крім кількох посилань і то все НАШЕ))))
червня 9, 2010 at 14:49
та бо я того ще нікуди не кидав))))
мо, якось у Вікіпедію кину… о!!! киньте хтось!!!=)))
червня 9, 2010 at 15:54
та чого хтось?тИ кидай))) з-під пера геніального автора і неоімажиста))))))))
червня 23, 2010 at 07:23
ну й ше й тут http://87.te.ua/2010/06/23/2016/
грудня 30, 2011 at 23:19
У мене є запитання до неоімажистів..
Як критикувати вашу творчіть? Бо в мене складається враження, що ваш напрям творчості немає принципів існування і не піддається критиці.
По яких критеріях оцінювати?
Чи ви не бачите паралель, яка проведена між примітивними уламками емоцій, в центру світу яких знаходяться, власне, самі емоції і вашою творчістю?
Талант у вашому розумінні – це те, як людина може виразити свої емоції?
Саме такий характер творчості зберігається у щоденниках класиків, у їхніх мемуарах, безкінечних роздумах, імпровізаціях і т.д. Але вони, чомусь, не виносили свої мемуари окремою течією творчості. Чому? Адже могли б, бо їхні мемуари набагато достойніші від ваших! Може це тому, що мемуари – це мемуари, а вірші – це вірші! Я думаю, що бажання бути не такими як всі – це один із принципів вашої течії, і ви губите сутність вірша. У вашу течію може вступити кожен, хто об”єднаний з вами таким бажанням.
Пропоную вам вправу на техніку: напишіть хоча б по одному твору в будь-якому класичному жанрі і ви побачите свою вартість по справжніх, признаних світому критеріях.
Жодним чином не намагаюся вас образити, чи принизити, просто майте відвагу подивитися правді у очі.
Я би дуже просив задовільнити мою цікавість без притаманних вашій течії надмірних емоцій, адже я недокінця у вашому світі живу і мені важко буде вас зрозуміти.