***

Оксана Семчишин

Я в соте за день переглядала його фото і не могла повірити, що на світі є настільки красиві люди….Господи, для чого ти створюєш таких прекрасних людей?
Я зазирнула у карі очі, сповненої жаги до життя. Він настільки милий, ніжний…наче листя дерев, що покірно летить на крилах вітру і повністю йому довіряє…я прагну його обійняти і мені це майже вдається. Заважає лише монітор, що розділяє нас.
На вихідних я його знов побачила. Він так близько…його голос захоплює. Слухаючи, забувала про все на світі, губила слова які я збиралась йому сказати….коли він поруч час летить, пролітають вихідні і він знов їде і я залишаюсь одна…знову одна….

This entry was posted on п`ятниця, квітня 30, 2010 at 23:04 and is filed under Інше. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Одна балачка щодо “***”

  1. Виктор:
    травня 5, 2010 at 00:29

    Менеджер по продажам канцелярских товаров[Требуются]…

    Менеджер по продажам канцелярских товаров[Требуются] …

Балачки

Залоґуйся, аби балакати.