Олеся Тенюх

сіра буденність обкрадає наші душі
вплітаючи в свідомість
плани регресивної прогресії
для чого живемо?
звикли починати з великої літери
а далі малі аж до крапки
тішить лиш те що кінець одного
є початком іншого
чогось
з тієї ж великої
подумай!
чи роби
з точністю до навпаки
досить аналізувати проаналізоване
доведення потребує щось інше
спинись!
ввімкни режим ретардації
доба – не більше ніж 24 години
досить рахувати секунди свого існування
хоча б через те що живемо
залиш небо в спокої
воно й досі мріє про восьмий колір веселки…

This entry was posted on вівторок, квітня 13, 2010 at 16:09 and is filed under Інше. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Балачки

Залоґуйся, аби балакати.