Заплуталася поглядами в людях
Один манер на різних сторінках.
Хтось чистий ціло, хтось застряг у бруді
Та всі даремно марять у роках…
Кумири, еталони, раритети
Від поклоніння вже болять коліна.
Ви ж всі разом в одному човнику пливете,
І фартом доля вашого везіння.
Ви забуваєтесь у власному безглузді
Трьох тисяч досить для визнання «інший»?
А ваші маски солодко облудні?
Пограєм в гру: «Хто вб’ється веселіше?»
Ми дихаємо вашими словами
«про світ без війн і про таланти з миром».
Ми зліплені. Не вашими ж руками
Для три п’ятсот і ми будем КУМИРИ.
Завантаження ...
квітня 12, 2010 at 17:56
думаю, вкінці замість “..ми будем..” можна просто “…будемо…”, там нічо не втрачається. трохи шось не догнав з тою грою, ну “хто б’ється..”, воно здається і нормально, але шось тормозить(ну, хай я не правий). А взагалі, добре! Особливо рима “пливете-раритети” (але, той човник троха ріже слух). ну, можеш на мене позлитись…)
травня 4, 2010 at 14:24
Якісь ті вірші надто вже філософські занадто… Може трошки щось попроще????