Юрій Завадський
© "РаУВРРвСРСР" – Авторський проект Ольги Кліпкової
Отож, шановне панство, просвітницький проект Точки Літературного Кипіння:
Розстрілянці або Український варіант російської рулетки від СРСР Презентуємо вам початок великої казки про літературну ґенерацію, названу “розстріляне відродження”. Казки, бо зло забуття Їх – зрештою – по досить довгій i кривавій війні – потроху тікає до бункерів темних берлінів i всотується в тріщини мавзолеїв. Дорубуємо голову по голові ненажерливих зміїв i припікаємо шиї смолоскипами. Нищимо на щастя криві дзеркала – знаходимо сміливість глянути, хто ми насправді. I дивимось. I пере-формульовуємо: поталанило роздивлятися потроху, хто ми насправді. Але роздивляються лише ті, хто хоче бачити. А хочуть бачити ті, хто знає, що можна бачити. Отож, ми беремо на себе сміливість донести до вас, шановне панство, що бачити – цілком можливо. Виступаємо скромними окулярами у чорній траурній оправі.
This entry was posted
on середа, березня 31, 2010 at 07:39 and is filed under Друзі.
You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed.
You can leave a response, or trackback from your own site.