KrisTinka

Прийшла весна
Заховалось сонце, вечір,
Насувався, мов хмурний дід,
Дня всю ясність узяв на плечі,
І дивився за ним услід.
Мерехтіли на небі зорі,
А із нього дрібним дощем,
Лились краплі дрібні прозорі,
Мов забутий зимовий щем.
Хоч сьогодні весна настала,
Та чомусь дощова вона.
Крига скрізь вже давно розтала,
І відчулось: прийшла весна.
Хтось подумав: весна сумує,
Може ще не хотіла йти,
Чи можливо пташок не чує,
Чи то шлях не змогла знайти?
Але ось на гіллі горобчик,
Зацвірінькав весні пісень,
А бешкетник, маленький хлопчик,
На дворі пробував весь день.
Розпустилася в лісі квітка,
То підсніжник, маленький друг,
Набухає вербова вітка,
Перша зелень покрила луг.
Розлилися розталі води,
І дерева збудились з сну,
Ясне сонце скоріше сходе,
Зустрічає воно весну.
А вона, як дбайлива мати,
Береже, напуває все,
Дощик радий її вітати,
Силу радість весні несе.

This entry was posted on субота, березня 20, 2010 at 23:54 and is filed under Інше. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Балачки

Залоґуйся, аби балакати.