Нічка
По заходу сонця опустилась
Тиха нічка на моє село
І раптово все перемінилось,
Все поснуло що у день гуло.
Похилилась у садочку рожа,
Пелюстки згорнула паруса,
Ця окраса, ця рослинка Божа,
На пелюстках краплями роса.
У задумі замовкають клени,
Може сплять, а може так стоять
Не шумить їх листячко зелене,
Між гілками сни свої зорять.
Білі хатки теж відпочивають
У задумі мрій чи літніх дум
І вітри легенько повівають,
Й навівають хмаркам тихий сум.
В річці ледь-ледь плюскотить водиця,
Хтось скупатися надумав уночі?
Ні, то може просто сниться,
Чи гудуть у лісі пугачі,
А в повітрі чуть що зупинився,
Стиглих слив солодкий аромат
Він не спить, він просто задивився,
На нічну красу на рідний сад.
Може чуєш листя зашуміло,
Хтось пройшов повз нього чи проліз
Не лякайся, це їжак несміло,
Корм на ранок діточкам поніс.
За кущем хтось мов заворушився
І кахикнув скільки стало сил,
Може заєць з сну свого збудився
І стрясає з лапок сірий пил.
А на небі зорі мерехтливі
І сріблястий місяць ніби цар
Знає, його донечки красиві
І поважно суне із-за хмар.
Все кругом спокійно біля хати
Лиш Барбос чомусь іще не спить,
Може важко сон йому спіймати
І тому казки собі бурчить.
Походжає тихо, непохитно
І сама не затуляє віч,
Усміхається крізь темряву привітно,
Чарівнича українська ніч.
KrisTinka
Балачки
Залоґуйся, аби балакати.
Завантаження ...