Коментарі до руда

Від: dream

dream — Wed, 24 Mar 2010 08:49:06 +0000

вже давно засинаю з літстудіївською антологією)))
"що для тебе щастя?" це для мене просто супер!!!! кожного разу сприймається по-іншому, цікаво і просто, молодець
P.S взагаліто я такий письменник що не маю права тебе критикувати, але то просто мої враження)

Від: krytykan

krytykan — Thu, 18 Mar 2010 18:04:42 +0000

Тетянко, а чому ти так песимістично про себе пишеш?
Ти яскрава, ніжна і неповторна.Те що “модньо” сьогодні, через рік можуть забути. А вічною залишиться щирість. Хтось тут дуже хоче бути неповторним, уникати загальності? А для чого? Щоб видати свою книжечку і тішити своє коротконоге самолюбство? Навіщо це все? Навіщо?

Якщо Тетяні близька тема природи, а не целофану-контрацепції-побутової техніки, то не давіть в ній бажання культивувати натуроодію (захоплення світом).
Можливо вона знайде себе саме в цьому. Згідний, що треба вдосконалюватись. Але її шлях- це її шлях. Можливо, вона гідна наслідувачка Єсеніна в сучукрліт.

Моя повага.

Від: Марта Томахів

Марта Томахів — Thu, 18 Mar 2010 17:39:54 +0000

як я його пропустила :)?

Від: Наталя Голодюк

Наталя Голодюк — Wed, 17 Mar 2010 14:33:01 +0000

Надворі знову туман.
То небо на землю хоче.
Ти любиш туман. Обман
підтримував, дивлячись в очі.
Я майже забула про це. Але,
коли надворі сиво,
вдивляюсь у натовп сірих облич,
просто чекаю на диво.
А раптом на вулиці в цій сіряві я постать твою побачу!
Туман розбурхує уяву мою, сумую і нишком плачу.
Волого і гидко, як мені на душі, а ти його полюбляєш.
Він для тебе загадка, зваба, мана. І навіть мене не згадаєш.
Та цього й не треба мені, аж ніяк, я просто самотня трішки.
Хвилює мене туман-дивак, стирає з обличчя усмішку.

отаке я писала ще не так давно. та що там – таких віршів у мене хоч греблю гати. і зі свого досвіду хотіла підказати вам на що варто орієнтуватися.
писати треба як пишеться, але теми туману, дощу, весни, зими і т.д. надто загальні. тому треба або додавати якихось оригінальних мовних поворотів, малювати під своїм неповторним кутом зору, уникаючи типових для даної теми тропів.

пардон, якщо заговорилася) я критикувати не вмію))

Від: Тетяна Кафтан

Тетяна Кафтан — Wed, 17 Mar 2010 11:24:51 +0000

Ну чому ж, твої вірші коментують, ними захоплюються. Бачиш, Наталю, в нас з тобою різні стилі – майже всі тут пишуть ближче до реалізму. Такий вік пішов. Я ж ще “залишилась в класиці”, мій стиль вже не в моді. А ти молодець – твори!