кольори..
extazy“Якого кольору сонце?? яскраво-зелене??? голубе?? чи може.. чи може рожеве???” – хоча вона навіть не знала що це за колір..вона просто йшла і думала…колір…. кольори.. відтінки… “Червоний…жовтий..синій… які вони??” – дівчина не знала….чула, що очі її чорні…їй навіть казали шо в них можна викидати сміття, такі вони темні і глибокі.. Волосся її коліру скошеного сіна…”А яке воно те сіно??”..тіло як пелюстки ніжно-білої троянди….”Яка ж вона??”… дівчина ніяк не могла зрозуміти, чого кажуть, щл грунт чорний, якщо він мякий?!..чому сніг більй – коли він холодний і пухнастий?!?чому її одяг синьо-червоно-фіолетово-червоний, якщо він просто зручний і теплий?? чому лампочка світить, коли вона гаряча!?
Часто задавалася одним питанням..одним..і дуже важливим…
“Якого кольору СВІТ??!!?” вона бачила його лише чорним…ба, навіть, ні…вона його НЕ бачила! вона лише відчувала… Відчувала квіти….знала запах кожної із них, і як не дивно – ніколи не помилялася!..”бачила” вона дерева…бачила так, як ніхто…ніхто цього не вміє і не може….малювала в уяві кожен листочок..кожну гілочку… чула птахів..які ж вони гарні!!! від почутого співу малювала образ кожної..описувала словами…схоже! дуже схоже!
Дівча, в свої 16 років навчилося “бачити” крізь темні штори пітьми, які повисли над нею…і нажаль – ніхто не в змозі їх відкрити..ні підняти…ні просто порвати….штори на віки…але ті штори просто уявна перегородка для кольорів….які змішуючись – давали один – темний – колір світу, який вона так добре могла відрузнити і запамятати.. “Невже колір життя – темна каламуть з проблисками пітьми і туману??”…так..так!!..він такий…КОЛЬОРОВИЙ!
березня 7, 2010 at 11:38
Зачіпає за живе.СИЛЬНО!