Очі ночі

vlad62co

Очі ночі

Ця ніч – сестра моя і брат,

Моїх думок це автор  темношкірий,

Ця ніч – мов чорний шоколад –

Приємний, теплий і солодкий в міру.

Ця ніч в мені тривожить почуття,

Які земним істотам невідомі,

Вони хіба що ліхтарям знайомі,

Що, як відомо, всі нічне ведуть життя.

Ніч посміхається мені крізь скло вікна,

Холодними й бездонними очима,

Нашіптує тихенько вірш без рими;

А ранок прийде тими же дверима,

Та не дізнається, що приходила й вона

This entry was posted on понеділок, лютого 8, 2010 at 16:59 and is filed under Інше, Очіночі. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Балачок аж 2 щодо “Очі ночі”

  1. Мар'яна Судова:
    лютого 8, 2010 at 23:49

    темношкірий автор думок – це даа..

    а от далі складається враження, шо в рядках просто не вистачало складів і деякі слова написані лиш би заповнити недостачу. особливо, як на мене, все псує рима “невідомі-знайомі”)

    хоча загалом вірш якийсь милий і смачненький)

  2. vlad62co:
    лютого 9, 2010 at 13:43

    Так це досить давно писалося, і не редагувалося=))) хіба ж молодість витримує достатньої зосередженості над певними рядками, коли купа інших думок в голові, дякую

Балачки

Залоґуйся, аби балакати.