“юрійзавадський. крик” (2010)

Юрій Завадський

Ескіз моєї нової книги “юрійзавадський. крик” (2010)

* * *

Людський череп, —
Такий самий, як усi iншi.

Йому не пасує називатися героєм, спасителем, пророком,
Бо його смерть запрограмована,
Безумовна.

Детермiнiзм, коли почуваєшся чоловiком
I знаєш на що витратити свої сили.

Кожного дня переживаю в собi чергову загибель, —
Заперечую собi рахуватися зi смертями чужинцiв,
Коли стiльки моїх богiв недовiрено.

Один iз сих днiв…
Вiдiрваний ґудзик.

Завантажити .PDF

This entry was posted on середа, лютого 3, 2010 at 08:46 and is filed under Поезія. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Балачок аж 6 щодо ““юрійзавадський. крик” (2010)”

  1. Andrij Slapenin:
    лютого 3, 2010 at 10:00

    аскетичний дизайн.

  2. Марта Томахів:
    лютого 4, 2010 at 00:54

    ухти!!!!!!!!!!!
    нарешті ;) черговий “подарунок людству”.
    “людство” говорить ” вельми спасибі” :)))

  3. Наталя Голодюк:
    лютого 4, 2010 at 12:15

    умммммммм… спасибі! тепер маю, що почитати

  4. Andrij Slapenin:
    лютого 4, 2010 at 14:50

    вже прочитав.
    менше чим за годину часу, якщо час існує, бо він зникає як і будь-яка система чи системність під час читання ваших віршів.

    деякі словосполучення врізались в пам*ять)
    дизайн не відволікає ;)

  5. Юрій Завадський:
    лютого 4, 2010 at 19:01

    о, Andrij Slapenin, дякую, суттєво. так і продовжуватийму

  6. Марта Томахів:
    лютого 4, 2010 at 19:40

    і я вже прочитала :))))
    треба ще раз “посмакувати” :), бо дуже сподобалася:)

Балачки

Залоґуйся, аби балакати.