Андрій Антоновський

віскі

кретини

барселона

з глибин блакитного екрану

черва телевізійних мантр

і таргани таксівки  жовто-чорні

шарýдять у завулках довгі вуса фар

блищать футбольні пики хуліганів

дзюрчить вода освячена обісцяних кутів

повій звисають грона понад теплим тротуаром

і сутенери труться коло них немов коти

кишені розтинають ресторанні драми

із тетрапаків  цмулять долю п’яних тіні

тренують силу сну пожежники диванні

й неоновий у небі дзиґар місяця невпинний

кретини

віскі

барселона

лоукостовий триденний рай паельї та шафрану

наперсточників сіре павутиння на бульварах

шиплять як змії продавці з гашишостану

маленькі боги вуличок вузьких примари

ганделики-ілюзіони та бари алкогольні храми

роззявили палаючі червоні пащі-ями

танцюють кельнери стаканів ритуальний джаз

і туристична комашня обліплює шинквас

у пиві тоне

й губиться в абсентному тумані

грабіжники на падаль цю повзуть як краби

досвідчені із фахом людоїди-клептомани

і з здобиччю ховаються у норах жваво

сміхом

жовтим

ліхтарі

нахабно заливаються

химери ночі у кублах своїх прокидаються

й ледь чути як з розйобаних радіопіхв

меланхолійне

радіоактивно лине…

барселона

віскі

кретини

Tags: ,

Балачок аж 3 щодо “”

  1. Мар'яна Судова:

    батоно, ви такий чарівно-брутальний…)
    я так тішилась, коли читала подібне в антології бітників)))

  2. batono:

    Дяки дяки!!! приємно що хтось читає бітніків…

  3. Andrij Slapenin:

    ага. і мені сподобалось

Балачки

Залоґуйся, аби балакати.