Наталя Лобас

***

Ось вам, дітки, гострий віршик,
від усіх віршів гостріший.
Бо у ньому гострий ніж –
Тільки пальця не поріж.
Голка також гостра дуже –
Заховаймо її, друже.
Ріжуть ножиці папір,
Гострі теж, мені повір!
У сараї живуть пили –
Гострі зуби нагострили.
Краще там не заглядай,
А виделку пошукай.
На зубцях своїх гостреньких
Завжди має щось смачненьке.
З гострим жити ой непросто,
Бо характер має гострий,
Тож дорослим ти залиш
Гостру голку, гострий ніж,
Гостру пилку і виделку,
А собі візьми цукерку.

This entry was posted on четвер, січня 14, 2010 at 22:37 and is filed under Дитяча література. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Балачок аж 2 щодо “”

  1. Марта Томахів:
    січня 15, 2010 at 12:41

    ЖЖ :)такий гарний віршик!!!!
    дуже сподобалося гармонізація звуків ж-ш :)

  2. Яна Боднар:
    січня 17, 2010 at 22:44

    Класний віршик:-)

Балачки

Залоґуйся, аби балакати.