***

vlad62co

При світлі місяця в вологій далині

Вбачається мені іскринка долі,

Що блимає байдуже уві сні

І сміється, наче колос в літнім полі

При світлі місяця у темній далині

Я бачу сон будинків мого міста,

Між них гасає промінь на коні

І мчаться все вперед думки таксиста.

При світлі місяця в вечірній далині

Вінчаються два вогники пророчі,

Вони щось тихо-тихо нашіптують мені…

Ось що таке чари тернопільської ночі

This entry was posted on п`ятниця, січня 8, 2010 at 20:56 and is filed under Очіночі, Поезія. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Одна балачка щодо “***”

  1. Марина Тимощук:
    квітня 11, 2010 at 20:55

    иммммм, анафора)
    гарний ритм, але там в 4 рядку можна було б почати з “Й”

Балачки

Залоґуйся, аби балакати.