Літературна студія 87

Щойно, зовсім випадково (добре, що тато зрозумів про що йдеться і покликав:)) наткнулася на канал ТТБ, на програму Петра Івановича Сороки, у якій взяли участь наші Наталя Голодюк та Міша Года. Надзвичайно тішить, що нами починають цікавитися і запрошувати на великий (в міру) екран. Хочеться вірити, що нами дійсно цікавляться, а не запрошують лише для того, щоб «забити» ефірний простір.

Шкода, що я н встигла на «най-початок», але мушу сказати, що Наталя і Михась говорили дуже толково, розумно, обізнано, і точно знали, про що говорять – а це дуже тішить. З екрану Наталя просто «світилася» у прямому значенні цього слова :), а волосся здавалося ще рудішим :); Міші дуже пасують окуляри (кльова кофта (з написом ELLE ) і кльова сорочка під нею повністю підкреслюють образ поета-романтика (якби він не признався в кінці передачі, що має дівчину і 80% відсотків поезії присвячує їй, то фанаток в нього було б і було, Сорока би потім не встигав на листи на адресу програми відповідати) :)). Правда, склалося враження, що Петро Іванович, мабуть, більше цікавився особистостями Наталі та Міші конкретно, а не справами ЛітСтудії взагалі, проте це, можливо, немає аж такого суттєвого значення (і ще, враховую той фактор, що я не бачила  передачі з початку). Насамперед, що стосувалося ЛС “87″, ведучий запитав, яке значення відіграє літературна студія у творчості Наталі та Михайла і чи, взагалі, вона відіграє якусь роль (бо, на думку Петра Івановича, яку він таки потім спростував (визнав, що «мабуть, помилявся»): «епоха літературних студій давно минула»), на що Наталя відповіла приблизно так: «Після того, як я прийшла перший раз на студію, то не можу не відвідувати її. Таке враження, ніби за моєї відсутності відбувається щось вагоме, важливе. Тому «не відвідування» важко переживаю»; а Міша (добре не пригадую, тому якщо твої слова були не такі, не злись, зрештою, в мене дівоча пам’ять :) : «На ЛітСтудію Ю. Завадського (так і сказав, чесно –прим. авт.) вперше я прийшов минулого року, мені про неї розказав друг. І хоч вперше я прийшов без текстів, на наступний раз мені закортіло обов’язково поділитися своїми творами». Ще Наталя нагадала, що величезну роль у нашому відвідування ЛітСтудії відіграє Юрій Романович Завадський, який (майже цитую): «спрямовує нас, вчить нас говорити, висловлюватися і критикувати твори інших колєг- поетів/поеток (і дуже часто, коли має що сказати, таки мовчить, і дає змогу нам вимовитися). Юрій Романович – тонкий психолог, який нас гуртує, але при цьому не контролює, і не обмежує нас». Шкода, що ніхто не згадав про ЛСД :(.

Петро Іванович ставив/клав/задавав «нашим»:) ряд питань на кшталт: «Які письменники мають на вас вплив?», «Чи бувають у вас незвичайні сни?», «Які у вас плани на майбутнє?», «Ким/чим, на вашу думку нашіптується поезія/проза  – кимось «звідти»↑, чи розумом, «тим, що у середині↔»?», «Чи маєте ви коханого/-ну і як це впливає на писання?» « Чи можна мати «хліб» із літературної діяльності?» etc. Наталю розпитав, як він так її «пропустив», якщо вона навчається у нашому університеті на факультеті ін.мов; чи має вона практику перекладання, і дуже похвалив за Сильвію Плат :). Мішу – як так склалося, що це за «оксюморон»,  що він вирішив навчатися в економічному університеті, маючи потяг до літератури. (Відповіді писати не буду, боюся помилитись.) Також наші кохані зачитали по парі своїх творів, і пан Сорока зазначив (треба вважати за комплімент :) (?!)), що вони справили на нього враження.

Надіюся, на наступний раз ми привалимо в екран усі «87» (а, може, екран привалить до нас, папарацці за нами бігатимуть ), тобто всією студією (головне, щоб вмістилися у розмір монітора), але можна і не на ТТБ, а на …хм…канал »History»:) (скажіть ще якийсь. О, а це ідея, зорганізувати літературний канал!!!!!).

І бажаю нам побільше таких несподіваних «споглядань» :) або відрепетованих чи експромтних зйомок  – адже це робить нас деякою мірою досвідченішими, «штовхає» нас, (врешті-решт, будуть нас потім на вулицях впізнавати, автографи просити :)), щось «будить» (в кого що). Здається, помалу виходимо зі стадії «без претензії на щось»…:).

Tags: Міша, Наталя, піар, ТБ

This entry was posted on неділя, листопада 1, 2009 at 23:22 and is filed under Події. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.