В.Маяковський Лілічка! (замість листа)

Наталя Лобас

Дим цигарок, повітря сперте.

Кімната –

розділ в крученихівськім пеклі.

Згадай –

за цим-от вікном

уперше

руки твої, півпритомний, пестив.

Сьогодні сидиш ось,

серце закуте.

День іще –

виженеш,

облаєш мабуть.

В муть коридору, зламані дрожем,

ноги дорогу ніяк не знайдуть.

Вибіжу,

тіло в вулицю кину я.

Дикий,

знетямлюсь,

розпачем розпечусь.

Не треба цього,

хороша,

мила,

давай розпрощаємось тут.

Все-одно

любов моя

на тобі завжди

як страшний тягар

буде висіти.

Дай останнім стомленим криком

жовч нестамованих скарг

зревіти.

Якщо вола у праці заморять –

він піде,

в холодних водах спочине.

Крім кохання твого

нема мені

моря,

а в кохання твого слізьми не вимолиш

відпочинку.

Спокою спраглий стомлений слон

велично ляже в пожежу пісків.

Крім кохання твого

нема мені

сонця,

а я і не знаю де ти і з ким.

Якби так поета ти змучила,

він

кохану б на  гроші і славу  виміняв,

мені ж

жоден не радісний дзвін,

окрім дзвону твого коханого імені.

І не кинусь з вікна,

не вип’ю отрути,

не підставлю скроню під дула рушниць.

Мене не здобути

жодному лезу,

крім гострих ножів твоїх зіниць.

Завтра забудеш,

що тебе коронував,

що душу квітучу коханням стовк,

і суєтних днів см’ятенний карнавал

розкидає листки моїх книжок…

Слів моїх засохлі істини

не спинять відходу

твого курок.

Дай хоч

останньою ніжністю вистелю

твій стихаючий крок.

26 травня 1916, Петроград

4 січня 2004, Тернопіль

Одна балачка щодо “В.Маяковський Лілічка! (замість листа)”

  1. Юрій Матевощук:

    Останніми днями із захватом підсів на Маяковського. Читаю і насолоджуюсь його творами. Особливо Лілічка. Реально, це дуже хороший переклад!))

Балачки

Залоґуйся, аби балакати.