В.Маяковський Лілічка! (замість листа)
Наталя ЛобасДим цигарок, повітря сперте.
Кімната –
розділ в крученихівськім пеклі.
Згадай –
за цим-от вікном
уперше
руки твої, півпритомний, пестив.
Сьогодні сидиш ось,
серце закуте.
День іще –
виженеш,
облаєш мабуть.
В муть коридору, зламані дрожем,
ноги дорогу ніяк не знайдуть.
Вибіжу,
тіло в вулицю кину я.
Дикий,
знетямлюсь,
розпачем розпечусь.
Не треба цього,
хороша,
мила,
давай розпрощаємось тут.
Все-одно
любов моя
на тобі завжди
як страшний тягар
буде висіти.
Дай останнім стомленим криком
жовч нестамованих скарг
зревіти.
Якщо вола у праці заморять –
він піде,
в холодних водах спочине.
Крім кохання твого
нема мені
моря,
а в кохання твого слізьми не вимолиш
відпочинку.
Спокою спраглий стомлений слон
велично ляже в пожежу пісків.
Крім кохання твого
нема мені
сонця,
а я і не знаю де ти і з ким.
Якби так поета ти змучила,
він
кохану б на гроші і славу виміняв,
мені ж
жоден не радісний дзвін,
окрім дзвону твого коханого імені.
І не кинусь з вікна,
не вип’ю отрути,
не підставлю скроню під дула рушниць.
Мене не здобути
жодному лезу,
крім гострих ножів твоїх зіниць.
Завтра забудеш,
що тебе коронував,
що душу квітучу коханням стовк,
і суєтних днів см’ятенний карнавал
розкидає листки моїх книжок…
Слів моїх засохлі істини
не спинять відходу
твого курок.
Дай хоч
останньою ніжністю вистелю
твій стихаючий крок.
26 травня 1916, Петроград
4 січня 2004, Тернопіль
грудня 23, 2009 at 14:28
Останніми днями із захватом підсів на Маяковського. Читаю і насолоджуюсь його творами. Особливо Лілічка. Реально, це дуже хороший переклад!))